Як принципи ЦК впливають на спадкування, розповів суддя ВС

Спадщина включає в себе не тільки права, а й обов’язки. Й ЦК 2003 року змінив підхід до спадкування — відтоді йдеться про спадкування, наприклад, не будинку, а права власності на нього.

Про це зауважив суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат під час лекції «Спадкові спори: практика Верховного Суду», інформує «Закон і Бізнес».

Він зазначив, що при розгляді спадкових спорів застосовуються принципи та доктрина приватного права. Окремі принципи мають нормативне вираження (зокрема у ст. 3 ЦК). Ці принципи так чи інакше впливають на правозастосовну практику, на їх основі вирішуються справи.

Один із таких принципів — свобода заповіту (можна скласти один заповіт або кілька, змінити його, скасувати тощо). У постанові КЦС від 20.07.2022 у справі №461/2565/20 вказано, що свобода заповіту включає необхідність поваги до волі заповідача та обов’язковість її виконання. Тому не можна розширювати підстави нікчемності заповіту в контексті вимог щодо його форми та посвідчення. З огляду на це, КЦС зробив висновок, що тільки в разі наявності фізичних вад у заповідача, які позбавляють його можливості прочитати заповіт, його посвідчення відбувається при свідках.

Суддя навів приклади з практики вирішення спорів різних категорій щодо спадкового права: щодо впливу спадкування на збереження/ не збереження іпотеки, регулювання спадкових відносин у статуті, значення місця відкриття спадщини; сингулярного правонаступництва та ін. Зокрема, він звернув увагу на постанову КЦС від 13.07.2022 у справі №755/17978/20, в якій наголошено, що неможливо усунути від права на спадкування особу, яка на момент подання відповідного позову померла, оскільки її цивільна правоздатність вже припинилася.

У постанові ОП КЦС від 14.02.2022 у справі №243/13575/19 зроблено висновок щодо спадкування права на страхові виплати, які були призначені, але не виплачувалися спадкодавцю за життя.

Також В.Крат навів судову практику щодо спадкування права на відшкодування моральної шкоди; обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки); щодо того, які права спадкуються в сфері інтелектуальної власності (допускається тільки щодо майнових прав) та ін. 

Він звернув увагу на постанову КЦС від 7.10.2020 у справі №450/2286/16-ц щодо спадкування права на оспорення документа чи юридичного факту. В ній зроблено висновок, що якщо спадкодавець за життя висловив безпосередньо або своєю поведінкою дав зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то це буде суперечити його попередній поведінці.

Лектор зауважив, що слід розмежовувати заповіт та інші заповідальні розпорядження (див. постанову КЦС від 10.05.2018 у справі №497/1870/16-ц). Тож може відбуватися певна конкуренція між таким розпорядженням і заповітом. Доповідач навів судову практику щодо того, які права можуть бути охоплені заповітом; щодо конкуренції заповітів; місця складання заповіту; тлумачення заповіту; посвідчення його поза межами нотаріального округу (це не є підставою для визнання його недійсним) тощо.            

В.Крат навів судову практику щодо прийняття та оформлення спадщини, зокрема: про наслідки пропуску строку для її прийняття; безумовний характер прийняття спадщини; відмову від прийняття спадщини (також див. «ЗіБ» «Практика ВС щодо спадкових спорів»).

Лекція відбулася межах практикуму, організованого порталом «Ratio Decidendi» та журналом «Право України».

Закон і Бізнес