Що змінилося в питаннях оренди землі, розповів суддя ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Суд може самостійно визначити розмір НГО земельної ділянки з кадастровим номером, оскільки для цього немає необхідності встановлювати факти, досліджувати докази та надавати їм оцінку.
Про такий висновок Великої палати ВС у справі №635/4233/19 нагадав суддя Касаційного цивільного суду Олексій Осіян у ході програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, інформує «Закон і Бізнес».
«Судова практика розгляду справ, пов’язаних із земельними спорами, не є сталою, адже навіть у мирний час у земельному законодавстві постійно відбувається чимало змін. І всі вони потребують ретельного вивчення і відповідного регулювання судової практики», — зауважив доповідач.
Регулювання орендної плати за землю (її припинення, підстави для перегляду розміру тощо), за його словами, є одним із найпоширеніших питань, з якими звертаються до суду. Тож суддя розповів, на що варто звернути увагу при розгляді таких спорів, на прикладі кількох справ, розглянутих Верховним Судом.
Крім того, суддя нагадав, що попри договірний характер користування земельною ділянкою орендна плата має граничний мінімальний розмір. Вона повинна відповідати вимогам пп.288.5.1 ПК й бути не меншою, ніж визначено положеннями цього кодексу.
Розглядаючи нормативну грошову оцінку землі, лектор укотре наголосив, що судова практика не є сталою та залежить від змін у законодавстві. Тож свого часу ВП ВС відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зміни розміру орендної плати внаслідок зміни НГО. Вона визначила: якщо договір оренди землі змінений судом, то договірне зобов’язання в частині розміру орендної плати змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (ч.3 ст.653 ЦК), а не з моменту введення в дію нової НГО (справа №921/530/18).
Крім того, О.Осіян приділив увагу обговоренню індексації орендної плати, підставам припинення договору й ефективним способам захисту в разі припинення договору. Він підкреслив, що зміна статусу ділянки чи її власника (зокрема, виділення ділянки в натурі та набуття права власності на неї) не має наслідком автоматичне припинення договору й не може бути підставою для його розірвання відповідно до стст.651, 652 ЦК, крім випадків, коли це передбачено самим договором.
Він нагадав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюють пп.27 та 28 «Перехідних положень» Земельного кодексу, змінені законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12.05.2022 №2247-IX.
Відповідно до нових норм усі договори щодо оренди ділянок сільськогосподарського призначення автоматично продовжуються на один рік без необхідності підписання додаткових документів і внесення даних до держреєстру.
Змінюються умови передачі в оренду угідь державної та комунальної власності. Власники чи користувачі ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог стосовно використання земель за цільовим призначенням.
До речі, суддя відзначив, що тепер у встановленні та зміні цільового призначення земельної ділянки є певні особливості. Також зазнали змін вимоги внесення інформації до Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань. Це лише кілька пунктів, які вплинули на розгляд земельних спорів.
Наостанок О.Осіян нагадав, що припинення або скасування воєнного стану в Україні чи на певній її території не є підставою припинення договорів оренди та прав оренди, які виникли на підставі п.27 «Перехідних положень» ЗК.
Докладніше із окремими питаннями, на які вже дала відповідь судова практика, можна ознайомитися у презентації О.Осіяна.
Навчання організоване Національною школою суддів.