Коли суд при новому розгляді може винести більш суворий вирок, назвала суддя ВС

Суд першої інстанції може погіршити становище особи після скасування вироку апеляційним чи касаційним судом тільки в разі наявності двох умов. Лише посилання на істотні порушення КПК не достатньо.

На це звернула увагу заступник голови ККС, секретар другої судової палати Валентина Щепоткіна у межах програми підготовки суддів, інформує «Закон і Бізнес».

За її словами, останнім часом почастішали випадки скасування касаційним судом обвинувальних вироків, постановлених судами першої чи апеляційної інстанцій, після скасування виправдувального вироку. Йдеться про можливість постановлення обвинувальних вироків не крізь призму доказів, їх достатності, допустимості та належності, а з погляду норм процесуального права.

Тому вона суддям звернула увагу суддів на блок питань, які лежать у площині стст.415 (підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції), 416 (особливості нового розгляду судом першої інстанції) та ч. 3 ст. 439 (новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції) КПК.

З огляду на ці норми, суд першої інстанції може погіршити становище особи після скасування вироку апеляційним чи касаційним судом тільки в разі наявності двох умов. Перша з них стосується того, що апеляційний чи касаційний суд розглядав відповідні скарги прокурора, потерпілого чи його представника, в яких вони ставили питання про погіршення становища засудженого. Тобто або не погоджувалися з правильністю юридичної оцінки діянь особи чи з призначеним покаранням, вважаючи його м’яким, або через неправильне застосування ст.75 КК, або оскаржували виправдувальний вирок і ставили питання про постановлення обвинувального вироку.

Це всі питання, які зобов’язують суд апеляційної інстанції в порядку ст.420 КПК постановити новий вирок, якщо він знайде одну з підстав для скасування вироку суду першої інстанції. Однак іноді суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції, посилаючись на ст. 412 КПК щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та відправляє кримінальне провадження на новий розгляд.

При цьому не зазначається обов’язкова друга умова, про яку йдеться у стст.416 та 439 КПК: підставою скасування вироку, окрім істотних порушень КПК, є невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неправильна оцінка доказів. І саме тому неправильним було ухвалення виправдувального вироку або застосування кримінального закону та необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або необхідність застосування покарання, яке є суворішим, ніж те, що первинно зазначав суд першої інстанції.

Якщо в ухвалі міститься тільки посилання на істотні порушення КПК, то суд першої інстанції не вправі погіршити становище особи і постановити обвинувальний вирок (якщо до цього був виправдувальний), змінити кваліфікацію діянь у бік погіршення становища особи чи посилити покарання порівняно з тим, що було призначено.

Один із таких висновків міститься в постанові ОП ККС від 23.09.2019 у справі № 728/2724/16-к. В ній наголошено, що ч.2 ст.416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч.2 ст.415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити винятки з указаного правила.

Підготовку для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів організувала Національна школа суддів.

Закон і Бізнес