Безальтернативність конфіскації товарів є неконституційною — рішення КС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Імперативність припису ч.1 ст.2043 КпАП унеможливлює розв’язання судом питання доцільності застосування до винної особи стягнення у вигляді конфіскації товарів.
Такого висновку дійшов перший сенат Конституційного Суду в рішенні від 12.10.2022 №8-р(І)/2022, інформує «Закон і Бізнес».
Оскарженим приписом установлено, що «порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів».
Як зазначається в рішенні, держава, уживаючи відповідних заходів контролю за порядком переміщення товарів до або з непідконтрольних територій України має легітимну мету. Адже контроль за рухом товарів не лише впливає на стан обороноздатності держави, можливість стримування збройної агресії, а й сприяє зменшенню кількості інших злочинів/правопорушень.
Водночас, КС зазначив, що законодавче унормування порядку притягнення особи до юридичної відповідальності обов’язково має ґрунтуватися на конституційному принципі індивідуалізації юридичної відповідальності. Проте зі змісту ч.1 ст.2043 КпАП випливає, що законодавець не визначив справедливої міри адміністративної відповідальності для досягнення легітимної мети. Як наслідок, суди, зважаючи на імперативний характер оспорюваного припису, не можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи з урахуванням характеру протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
КС, зокрема, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який наголошує на співмірності значних адміністративних стягнень з кримінальним покаранням.
Як убачається з матеріалів справи, на автора конституційної скарги був накладений штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією переміщуваного товару –коштів у загальній сумі $3500 — без урахування наданих ним доказів правомірності (законності) набуття переміщених грошей з огляду на імперативний характер норми щодо конфіскації переміщуваного товару.
КС констатував, що цей припис допускає невиправдане позбавлення права власності, оскільки встановлює, що обов’язковій конфіскації підлягає будь-який товар у будь-якому випадку в повному обсязі незалежно від правомірності джерела його походження, мети подальшого використання та негативного впливу такої конфіскації на майновий стан особи.
Тож Верховна Рада не пізніше 6 місяців із дня ухвалення цього рішення, має привести нормативне регулювання, установлене в абз.2 ч.1 ст.2043 КпАП, у відповідність до Конституції та цього рішення.