Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Склад безумовного грошового зобов’язання боржника не впливає на юридичну силу аграрної розписки і зобов’язання боржника щодо виконання її умов.
З таким висновком апеляційного суду у справі №924/1129/21 погодився й Касаційний господарський суд, інформує «Закон і Бізнес».
Товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсною фінансової аграрної розписки з посиланням на приписи стст.203, 215 Цивільного кодексу. Адже вона оформлена з порушенням вимог закону «Про аграрні розписки», оскільки частина суми є штрафними санкціям, а не основним зобов’язанням.
Суд першої інстанції позов задовольнив, зазначивши, що нарахування санкцій не відноситься до зустрічного зобов`язання та не є зобов’язанням в розумінні предмету договору поставки. Тому включення до аграрної розписки додаткової суми санкцій (майже 2,6 млн грн.) не узгоджується з положеннями закону «Про аграрні розписки».
Як зазначив КГС, апеляційним судом встановлено наявність зобов’язальних відносин між сторонами спору, зокрема виконання відповідачем зустрічного зобов’язання з постачання товарів позивачу, що підтверджує наявність у відповідача статусу кредитора за аграрною розпискою згідно з критеріями, встановленими п.3 ч.1 ст.1 закону «Про аграрні розписки».
Натомість сума зобов’язання за фінансовою аграрною розпискою визначається у відповідності до ст. 5 закону «Про аграрні розписки», з якої вбачається, що фінансова аграрна розписка встановлює безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.
Так, сума безумовного зобов’язання була визначена самим позивачем під час видачі ним, як боржником за договорами поставки, аграрної розписки за погодженою з кредитором формулою. Це презюмує обізнаність боржника не лише з обсягом зобов’язань, а й з їх безумовністю та безспірністю.
При цьому, спірна аграрна розписка не передбачає розмежування безумовного грошового зобов’язання боржника на основне зобов’язання за договором поставки та штрафні санкції, а визначає лише загальну суму основного зобов’язання у розмірі понад 17 млн грн.
Тож КГС констатував відсутність правових підстав для визнання аграрної розписки недійсною відповідно до стст.203, 215 ЦК.