Тримання за ґратами у суді: чи можна вимагати компенсацію — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Протиправне утримання особи у ґратчастому, а не скляному загородженні в залі судового засідання мало об’єктивно принизливий характер, несумісний із стандартами цивілізованої поведінки.
Таку позицію висловив Касаційний цивільний суд, переглядаючи справу №686/25511/20, повідомляє «Закон і Бізнес».
Чоловік звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди в сумі 5 млн грн. Адже під час розгляду в суді питання про застосування запобіжного заходу його незаконно помістили у металеву клітку і неодноразово переводили з однієї клітки в іншу в кайданках. У клітці не було столу, що позбавило його можливості робити записи під час слухання. Адвокат міг підійти до нього лише з дозволу суду і розмовляти в присутності охоронців.
Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи Мін’юст неналежним відповідачем. Апеляційний суд змінив мотивувальну частину, зазначивши, що сам по собі факт поміщення у металеве загородження в залі судового засідання та застосування кайданок під час конвоювання не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння особі моральної шкоди.
КЦС, з одного боку, зазначив, що залучення до вирішення судового спору Міністерства юстиції та незалучення органу, діями якого безпосередньо заподіяно шкоду позивачеві, не впливає на правильне визначення належного відповідача у справі, яким є держава, а не орган, діями якого, на переконання позивача, заподіяно шкоду.
З іншого, зауважив, що тримання людини в металевій клітці під час судового розгляду саме по собі становить образу людської гідності, що порушує ст.3 Конвенції про захист прав людини та осногвоположних свобод (див. рішення від 17.07.2014 у справі «Свінарєнко та Сляднєв проти Росії», п.138). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловлював і в інших справах, зокрема, «Корбан проти України», зазначаючи, що не було враховано наявність чи відсутність реальних ризиків для безпеки тих, хто знаходився в приміщенні, а також об’єктивно принижуючий характер тримання у металевій клітці під час судових засідань (з огляду на висвітлення процесу у національних і міжнародних ЗМІ).
Водночас, КЦС відхилив доводи заявника про те, що його душевні страждання від перебування у металевому загородженні поглиблені неможливістю реалізувати право на захист.
З огляду на це, КЦС постановив нове рішення, яким позов задовільнив частково, стягнувши з державного бюджету 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.