Закон і Бізнес


Як відрізнити шахрайство від цивільно-правових деліктів — огляд ВС


Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.

22.09.2022 13:16
6061

Отримання майна з умовою виконання зобов’язання може бути кваліфіковано як шахрайство, якщо винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання — не виконувати.


Таку ознаку шахрайства навів Касаційний кримінальний суд у постанові від 16.08.2022 у справі №442/3912/19, інформує «Закон і Бізнес».

Особа обвинувачувалася в заволодінні шляхом обману $2000, які потерпілий передав в якості передоплати за сонячні батареї.

Місцевий суд засудив особу за ч.1 ст.190 «Шахрайство» КК. Апеляційний суд змінив вирок у частині призначеного покарання.

Натомість ККС не погодився із такою кваліфікацію. Адже обвинувачений стверджував, що в межах домовленості він почав виконувати на території домоволодіння потерпілого певні роботи, у тому числі за власні кошти. У подальшому між ними виник конфлікт, а роботи були припинені.

У ККС зауважили, що розмежування кримінально-караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, приймаючи на себе зобов’язання, не має ніяких реальних можливостей і бажання їх виконувати, мова йде про шахрайство.

Проте у цій справі взяв на себе певні зобов’язання та почав виконувати деякі роботи, що виключає кваліфікацію його дій як шахрайства.

Крім цього, в огляді правових позицій ККС, що містяться в постановах, внесених до ЄДРСР у серпні 2022 року, звернуто увагу на такі питання:

розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, як-от посягання на життя працівника правоохоронного органу (ст.348 КК) і погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ст.345 КК);

що слід вважати злісною непокорою вимогам адміністрації установи виконання покарань (ст.391 КК).

Також ККС висловився щодо питань кримінального процесуального права, надавши відповідь на питання:

чи свідчить про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряли або уточнювали за його участю під час цієї слідчої дії;

яке рішення повинен ухвалити апеляційний суд у разі надходження апеляційної скарги, яка вже була предметом перевірки цього суду й за наслідком розгляду якої було постановлено рішення, що набрало законної сили;

чи можливо відмовитися від поданої апеляційної скарги в телефонному режимі.

Закон і Бізнес