18 країн приєднались у ЄСПЛ до заяви України проти РФ
У ЄСПЛ ми говоримо не про персональні воєнні злочини, а про відповідальність держави за порушення прав людини і основоположних свобод, передбачених Конвенцією. Воєнні злочини тут не є предметом розгляду, але вони пересікаються із правами людини, які закладені в Конвенції.
На це звернула увагу Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, передає «Закон і Бізнес».
З моменту повномасштабного вторгнення Мін'юст активно відслідковує ситуацію. У березні цього року в порядку Правила 39 було направлено клопотання до ЄСПЛ щодо тимчасових заходів, де Україна просила Суд вказати російській федерації утриматись від атак на цивільне населення і цивільні об'єкти. На задоволення відповідного клопотання рф надала очікувану відповідь, що "вони проводять спецоперацію, їхніми об'єктами нападу є військові об'єкти, а цивільне населення вони не чіпають".
«Наразі ми бачимо, що найбільша кількість жертв від дій рф - саме цивільне населення. Саме тому ми продовжуємо роботу по лінії міждержавних справ. 23 червня ми подали черговий повноцінний позов проти росії по цьому етапу агресії. Наразі напрацьовується матеріал щодо доповнень до цього позову новими фактами порушень. Втім, росія була виключена з Ради Європи. Тому, порушення, вчинені після 16 вересня 2022 року, вже не можуть бути розглянуті ЄСПЛ», - пояснює чиновник.
Враховуючи, що збройна агресія рф проти України - це підрив правового порядку, закладеного Радою Європи, перед Україною стоїть доволі амбітне завдання: притягнути Росію до відповідальності за ті порушення, які відбуваються на окупованих територіях. За словами Уповноваженої, зараз є 18 звернень держав-членів Ради Європи, які висловили бажання приєднатись до міждержавної справи України. Серед цих країн - Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва тощо.