Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у справі №501/2443/15-ц, повідомляє «Закон і Бізнес».
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, констатував, що висновком судової економічної експертизи підтверджується повернення відповідачами частини коштів та є підстави для стягнення несплаченої суми за кредитним договором в частині нарахованих відсотків.
Проте, КЦС зазначив, що апеляційний суд не врахував, що факт отримання коштів позичальником не оспорювався, договори ним частково виконувались, недійсними ці договори або їх окремі умови у судовому порядку не визнавались, питання нікчемності конкретних умов відповідачами не заявлялось. Тож згідно зі ст.204 ЦК діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Розрахунок заборгованості, наданий банком, апеляційним судом взагалі не досліджувався та не спростований.
Взявши до уваги висновок експерта, згідно з яким відповідачі повернули частину коштів за кредитами, суд апеляційної інстанції фактично установив обставини виконання зобов`язання за кредитним договором — без урахування умов кредитних договорів щодо строків повернення коштів, сплати процентів, розмірів процентних ставок за договорами. Не встановив, яка сума була повернута, за яким конкретно договором.
З огляду на це, дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості у визначеному в позові розмірі.