Як обраховувати борг після вимоги його повернути, пояснив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред’явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст.1050 ЦК.
Про це нагадав Касаційний цивільний суд у постанові від 6.07.2022 у справі №761/41266/19, повідомляє «Закон і Бізнес».
У жовтні 2019 року ТОВ звернулося до суду з позовом до особи про звернення стягнення на предмет застави — автомобіль марки Volkswagen.
Суди перших двох інстанцій позов задовольнили. Натомість КЦС не погодився із розміром кредитної заборгованості, що розрахована позивачем.
У цій справі строк дії кредитного договору був встановлений до 15.04.2018. Перше прострочення відповідач допустив з 16.09.2014. У лютому 2015 року ТОВ направило особі вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості.
КЦС зауважив, що право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов’язання до настання строку виконання, визначеного договором.
У постановах Великої палати ВС від 28.03. 2018 у справі №444/9519/12 та від 4.07.2018 у справі №310/11534/13-ц викладено правову позицію про те, що після направлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості та, відповідно, припинення дії кредитного договору, права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.
Отже, після направлення вимоги щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості позивач змінив строк виконання зобов’язання. Тому на користь ТОВ підлягає стягненню заборгованість з урахуванням викладених норм матеріального права та висновків ВП ВС щодо їх застосування у подібних правовідносинах.
Крім того, при новому розгляді справи апеляційному суду необхідно визначитися з правовим значенням прострочення платежу з 16.09.2014, ураховуючи, що позов пред’явлено у жовтні 2019 року. А при застосуванні положень ч.2 ст.625 ЦК слід визначити суму заборгованості, з якої наступає відповідальність за прострочення виконання зобов’язання, і період, за який здійснюється таке нарахування.