Що таке вимагання хабара й коли воно буде триваючим — огляд ВС

Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена у неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути відповідальності.

Про це нагадав Касаційний кримінальний суд у постанові від 6.07.2022 у справі №727/4042/18, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі начальник відділення продовольчого забезпечення відділу забезпечення прикордонного загону як член тендерного комітету одержав від комерційного директора ТОВ майже 34,4 тис. грн. за сприяння в укладенні та виконанні господарських договорів.

Місцевий суд засудив особу за ч.2 ст.191 КК («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») до 2 років позбавлення волі. Апеляційний суд скасував цей вирок та ухвалив новий, яким засудив особу за ч.3 ст.368 КК («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») до 5 років тюрми.

ККС підтримав оцінку апеляційної інстанції, зауваживши, що засуджений створив такі умови, за яких директор ТОВ був змушений надавати неправомірну вигоду для захисту своїх інтересів. Отже, одержання неправомірної вигоди було поєднане з вимаганням.

Натомість, ККС звернув увагу, що дії особи від самого початку не охоплювалися єдиним наміром на одержання неправомірної вигоди на загальну суму майже 34,4 тис. грн. Натомість засуджений кожного разу після виконання укладених договорів називав різну суму, яку необхідно було перерахувати на вказані ним банківські рахунки, у тому числі третіх осіб. Отже, щоразу керувався самостійним умислом і виконував усі необхідні дії для досягнення злочинної мети. Таким чином, кожен з епізодів мав самостійний умисел, а тому не можна вважати скоєний злочин продовжуваним.

Крім цієї справи в огляді правових позицій ККС із проблем кримінального та кримінального процесуального права за липень 2022 року, звернуто увагу, зокрема, на такі аспекти:

систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126¹ КК;

питання, на які слід звертати увагу судам у разі інкримінування особі вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.161 КК;

випадки, у яких виключається кваліфікація дій особи за сукупністю чч.1 та 2 ст. 309 КК.

Окрім цього, ККС висловився щодо таких питань кримінального процесуального права:

чи вважається працівник патрульної поліції, який у день вчинення кримінального правопорушення перебував на чергуванні, працівником оперативного підрозділу в розумінні ст.41 КПК;

чи є порушенням вимог КПК реєстрація відомостей про кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж тим, який визначено у ст.216 КПК;

якому органу підслідне кримінальне правопорушення, вчинене військовослужбовцем Національної гвардії;

чи передбачає КПК ухвалення слідчим постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення.

Закон і Бізнес