Закон і Бізнес


Конституційні претензії: що не так з правоохоронною системою


.

19.08.2022 14:26
2649

На розгляді Конституційного Суду перебуває принаймні 17 проваджень, що ставлять під сумнів відповідність Основному Закону різні аспекти реформування правоохоронної системи, антикорупційних органів та законодавчого регулювання їхньої діяльності.


Це випливає з відповіді Секретаріату КС (лист від 17.08.2022 № 4/4-11/3-18/2817) на запит адвоката Володимира Богатиря. Текст документу є у розпорядженні редакції видання «Закон і Бізнес».

Так, чотири подання були внесені народними депутатами ще у 2019 – 2020 роках а тринадцять скарг накопичилося з 2021 року.

Нагадаємо, конституційне подання – це клопотання Президента, народних депутатів чи омбудсмена щодо визнання акта чи його окремих положень неконституційними. Також із поданням звертаються до КС за тлумаченням Конституції. А от у конституційній скарзі громадяни просять високих суддів перевірити на відповідність Конституції закон або його окремі положення, що застосовані в остаточному судовому рішенні (читай – Верховним Судом). Тож подання фактично стосуються загальних питань, а скарги – конкретних проблем, що виникли у практиці застосування тих чи інших законів.

Подання, що наразі опрацьовуються у КС, стосуються конституційності законів (або окремих положень) про Державне бюро розслідувань, про Вищий антикорупційний суд. Також піддавалися сумнівам першочергові заходи із реформи органів прокуратури. Усі вони подані групами народних депутатів. Відповідними ухвалами колегії суддів відкриті провадження. Згідно офіційної позиції, справи розглядаються Великою Палатою КС.

Також з березня 2021 року чекає на розгляд конституційне звернення ВР про надання висновку щодо відповідності законопроекту щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад директорів НАБУ та ДБР. Очевидно ці питання не на часі єдиного органу конституційної юрисдикції.

З тематикою конституційних звернень громадян можна ознайомитися за посиланням.

«Проблеми, викладені у конституційних поданнях та скаргах, чинна влада фактично отримала від попереднього керівництва держави. Втім, ревізії, на жаль, не відбулося, - прокоментував для видання «Закон і Бізнес» ситуацію автор запиту до КС В.Богатир. - З урахуванням положень статей 6, 106 та 116 Конституції, Президент не вправі призначати конкурсні комісії при ДБР та визначати порядок діяльності його ради громадського контролю». Окреслюючи наслідки діяльності новоствореного органу, адвокат нагадав, що легітимність ДБР є предметом розгляду Окружного адміністративного суду м. Києва, а Верховний Суд поставив під сумнів чинність «неюстованих» відомчих нормативно-правових актів.

Докладніше – читайте у статті В.Богатиря «Реформування правоохоронної системи: як сумніви у конституційності перетворюються у проблеми на практиці».

Закон і Бізнес