Захист потерпілих від домашнього насильства залежить й від того, як органи Національної поліції реагують на виклики. Фото: hromadske.
Видача обмежувального припису жодним чином не повинна залежати від факту притягнення кривдника до юридичної відповідальності. Адже такий захід має застосовуватися самостійно.
Таке розуміння вимог Стамбульскої конвеції реалізоване у проекті «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» (№7666), повідомляє «Закон і Бізнес».
Проектом пропонується встановити, що не притягнення кривдника до юридичної відповідальності саме по собі не є підставою для відмови у видачі обмежувального припису, за наявності у справі інших доказів, які підтверджують необхідність його видачі.
Окрім цього, уточнюються встановлені у ст.3504 ЦПК вимоги щодо змісту заяви про видачу обмежувального припису. Адже відповідно до ст.26 закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи кілька із 6 заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків. Тож у заяві про видачу обмежувального припису слід вказувати, які саме із перелічених в законі заходів слід застосувати до кривдника.
Також уточняються умови, за яких суд може прийняти рішення про продовження обмежувального припису. А саме — на підставі оцінки ризиків.