Чи підлягає сплаті додаткова винагорода за користування кредитом — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Передбачену кредитним договором винагороду за користування кредитом не можна ототожнювати із змінюваною процентною ставкою, визначеною ст.1056-1 ЦК.
На це звернула увагу судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 25.05.2022 у справі №904/5314/20, інформує «Закон і Бізнес».
Господарський суд ухвалою у справі про банкрутство ТОВ визнав частково додаткові конкурсні грошові вимоги банку. Відхилення грошових вимог щодо нарахованої винагороди за кредитними договорами мотивував, зокрема, тим, що винагорода за користування кредитом за формулою, яка міститься в кредитних договорах та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки. Формула нарахування винагороди також не визначає максимального розміру збільшення процентної ставки, що суперечить ч.6 ст.10561 ЦК. До того ж сума зазначеної винагороди є значною і в договорі не вказано, за які саме послуги банку її встановлено.
Постановою апеляційного госпсуду цю ухвалу змінено і визнано додаткові грошові вимоги, оскільки кредитні договори та додаткові угоди до них не визнані недійсними у встановленому законом порядку. В тому числі й ті положення, за якими позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом за встановленою формулою.
Своєю чергою КГС зауважив, що сторони погодили умови щодо сплати винагороди та встановили відповідні зобов’язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства.
Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту й умов договору під час його укладення і підписання додаткових угод, не є підставою для визначення умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором. Зокрема й під час розгляду заяв про грошові вимоги до боржника, оскільки це суперечатиме принципам цивільного законодавства (аналогічна правова позиція викладена в постанові ОП КГС від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19).
Вирішуючи питання щодо правової природи винагороди за користування кредитом за погодженою формулою, КГС у постанові від 20.05.2021 у справі № 904/5748/18 дійшов висновку, що винагорода банку за надані послуги має компенсаційний характер. Її призначення полягає в тому, щоб покрити витрати банку, понесені у зв’язку з наданням кредиту. Це є, безперечно, доходом банку від проведення його банківської діяльності.
Поняття винагороди банку немає в договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку.
ЦК імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.
Отже, судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС відступила від правового висновку, викладеного в постанові КГС від 21.07.2021 у справі № 910/14918/20, залишивши постанову апеляційного суду без змін.