Практика ВС щодо спадкових спорів — огляд судді ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
У спадкових спорах застосовуються як принципи приватного права, так і принципи, що характерні для права спадкового. А тлумачення норм ЦК має відбуватися, виходячи з принципу розумності.
На це звернув увагу суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат під час онлайн-конференції «Особливості спадкових відносин під час війни», інформує «Закон і Бізнес».
Доповідач зазначив, що при вирішенні спадкових спорів застосовуються як загальні принципи приватного права (зокрема, добросовісність, справедливість, розумність), так і принципи, що характерні для права спадкового (наприклад, свободи заповіту). Хоча спадковому праву й присвячена окрема кн.6 ЦК, конструкція спадкування може впливати й на інші види цивільних правовідносин.
Як приклад він навів питання щодо спадкування іпотеки. Ще у 2013 році Верховний Суд України зробив висновок, що таке спадкування неможливе виходячи із ч.1 ст.523 ЦК. Як повідомляв «ЗіБ», недавно об’єднана палата КЦС ухвалою від 23.05.2022 передала на розгляд Великої палати ВС справу №570/3891/14, вважаючи за необхідне відступити від такого висновку ВСУ. Зокрема, вказати, що ч.1 ст.523 ЦК не поширюється на відносини, які виникають при смерті боржника та спадковому правонаступництві. Відповідно, відсутні підстави для визнання іпотеки припиненою.
«Все ж таки передбачена законодавцем ч.1 ст.523 ЦК не була розрахована на спадкові відносини, про що свідчить її тлумачення з урахуванням принципу розумності», — сказав суддя.
Перед КЦС поставало питання щодо початку перебігу строку на прийняття спадщини (постанова від 16.06.2021 у справі №554/4741/19). В кн.6 ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Суд зазначив, що такий прийом законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу. Проте він жодним чином не змінює загального правила, передбаченого в ст.253 ЦК. Тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватися з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою.
Одна з базових категорій, що мають значення для спадкового права, — місце відкриття спадщини. У постанові КЦС від 6.11.2019 у справі №483/637/16-ц зроблено висновок щодо того, де одержувати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.
Суддя звернув увагу, що слід розмежовувати спадкування як універсальне правонаступництво та сингулярне правонаступництво, яке також регулюється у кн.6 ЦК. Стаття 1227 ЦК передбачає право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві (сингулярне правонаступництво).
ОП КЦС у постанові від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 проаналізувала ці аспекти й розмежувала, коли має місце сингулярне правонаступництво, а коли – спадкування вказаних прав. «Це має важливе значення, оскільки впливає на застосування таких правових конструкцій, як «усунення від спадкування», «прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини», «задоволення вимог кредиторів» тощо», — відзначив В.Крат.
Він також розповів про визначення об’єкта спадкування та особливості застосування норм права залежно від нього. У згаданій справі №243/13575/19 соціальний фонд відмовив спадкоємцям в отриманні страхових виплат, оскільки за життя спадкодавець не оскаржив відмову фонду в їх виплаті. КЦС зазначив, що перехід права на такі виплати передбачений ст.1227 ЦК, й оскарження спадкодавцем дій соціального фонду в цьому разі не має значення.
У постанові КЦС від 17.11.2020 у справі № 662/541/15-ц ідеться про спадкування права на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві. Суд вказав, що спадкоємцю відшкодовуються завдані спадкодавцю збитки як передбачені в договірному зобов’язанні, так і коли існує недоговірне зобов’язання. «Перехід права відбувається незалежно від того, договірне чи недоговірне зобов’язання було перед спадкодавцем», — констатував суддя.
Доповідач порушив питання щодо прийняття та оформлення спадщини. Зокрема, звернув увагу на постанову КЦС від 10.05.2018, в якій зроблено висновок про безумовний характер прийняття спадщини, що означає можливість відмовитися від її прийняття тільки протягом певного строку.
Детальніше із тезами доповідача можна ознайомитися з презентації.