В Україні підвищать податки на імпорт та акцизи на пальне
.
Аналіз поточної ситуації щодо фінансування Держбюджету та системні ризики для фінансової стабільності, що виникають через монетарне фінансування дефіциту державного бюджету Національним банком України.
Такі ключові теми обговорювали під час останнього засіданя Ради з фінансової стабільності, передає «Закон і Бізнес».
Нагадаємо, Рада з фінансової стабільності створена в березні 2015 року указом Президента і є форумом для фахового обговорення системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності держави.
За підсумками січня–травня 2022 року дефіцит держбюджету був більшим, ніж за цілий рік у 2021 та 2020 роках. Доходи бюджету скоротилися (у тому числі через пільгове оподаткування імпорту), водночас видатки суттєво зросли, насамперед на військові потреби та соціальні програми. На сьогодні щомісячні фінансові потреби уряду оцінюються в близько 5 млрд дол. США.
Від початку широкомасштабної агресії Росії проти України підтримка уряду з боку Національного банку стала превалюючою, однак вона не може бути альтернативою фінансуванню дефіциту бюджету з інших джерел, таких як залучення міжнародного та ринкового фінансування. Члени РФС обговорили вкрай негативні наслідки для макроекономічної стабільності від надмірного монетарного фінансування дефіциту держбюджету. Такі наслідки найбільш наочно виявляються у впливі на валютний ринок. Випущені в обіг гривні потрапляють на валютний ринок, тиснуть на обмінний курс.
НБУ для задоволення попиту на валюту постійно проводить інтервенції, обсяг яких щомісяця збільшується, що виснажує міжнародні резерви. Таке скорочення міжнародних резервів наразі не компенсується міжнародною допомогою. Якщо через емісійне фінансування бюджету міжнародні резерви НБУ вичерпаються, це створить загрозу значної девальвації валюти та стрімкого прискорення інфляції. Зі свого боку, це посилює ризики для фінансової стабільності.
Для мінімізації цих ризиків члени РФС погодили ключові напрями дій, спрямовані на звуження дефіциту Держбюджету та зниження обсягів його монетарного фінансування, а саме:
- оптимізацію державних видатків з обмеженням непріоритетних та неефективних напрямів витрачання коштів;
- додаткове збільшення доходів бюджету, передусім завдяки підвищенню податків на імпорт, акцизів (зокрема на пальне), рентних платежів. Підхід до підвищення податків повинен бути зваженим, справедливим та диференційованим;
- активізацію внутрішніх ринкових боргових залучень для фінансування дефіцит бюджету;
- активізацію зусиль для збільшення обсягів та підвищення прогнозованості надходження міжнародної допомоги.
Члени РФС погодилися з тим, що усі кроки не повинні суперечити принципам співпраці України з міжнародними донорами та інтеграції до ЄС. Також обговорювалася можливість започаткування нової програми співпраці з МВФ. Зокрема, члени РФС погодилися щодо необхідності якнайшвидшого доопрацювання макроекономічних прогнозних сценаріїв та пропозицій щодо заходів економічної політики та структурних реформ, на яких повинна базуватися така програма.