Чи може виконавець арештувати зарплатну картку — позиція ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Накладення арешту на заробітну плату боржника понад встановлений законом розмір є надмірним тягарем та порушенням прав особи на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Про це нагадала Велика палата Верховного Суду в постанові від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20, інформує «Закон і Бізнес».
У ці справі судами встановлено, що на підставі постанов приватного виконавця звернуто стягнення на доходи боржника шляхом відрахувань з них 20% до повного погашення загальної суми боргу. Постановою того ж виконавця накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунку в АТ «Ощадбанк», призначеного для виплати заробітної плати.
Боржник надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт накладено на кошти, які є його заробітною платою. Однак той арешту з коштів не зняв.
Суди попередніх інстанцій визнали бездіяльність державного виконавця незаконною та задовольнили скаргу. З таким висновком погодилася й ВП ВС.
Вона нагадала, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів. Однак у розмірі не більше 20% за наявності одного виконавчого документа та 50% — за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження).
Таким чином, не може бути накладений арешт на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не поширюється.
Зняття арешту з коштів, що складають зарплату, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до ч.2 указаної статті.
Для боржника надання підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв’язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Це не виключає зобов’язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на кошти у зв’язку з забороною встановленою законом.