ВС пояснив, як має відбуватися ліквідація неплатоспроможного банку
У 2019 році Велика палата ВС визнала неправомірним рішення Нацбанку про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних.
Зміна найменування, перетворення юрособи, яка має статус банку, в небанківську установу, її ліквідація в іншому порядку не допускаються та не позбавляють її статусу банку.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, переглядаючи справу №910/4475/19, інформує «Закон і Бізнес».
Господарський суд м.Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ «Златобанк» у загальному порядку, передбаченому законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Суд першої інстанції керувався, зокрема, тим, що боржник втратив статус банку.
Північний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу та відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство. Він дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до боржника правил закону про банкрутство, який не регулює банкрутство банківської установи.
КГС пристав на позицію апеляційної інстанції.
Законодавство, чинне на момент виникнення правовідносин у цій справі, допускало лише такий розвиток подій, коли після відкликання в банківської установи банківської ліцензії всі подальші процедури припинення/ ліквідації цієї особи мали здійснюватися, а питання, які виникали через її неплатоспроможність, мали вирішуватися за спеціальними правилами. Ці правила застосовуються до банківських установ, незалежно від того, чи відбулося оскарження та/або визнання протиправним (незаконним), скасування відповідного індивідуального акта НБУ.
Установлені у справі обставини щодо зарахування ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, запровадження тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліценції, початку його ліквідації, а також визнання надалі протиправними та скасування в судовому порядку застосованих до нього НБУ зазначених заходів впливу не вказують на зміну правового статусу боржника як банківської установи. Натомість вони лише свідчать про неможливість здійснення ним банківської діяльності, підкреслив КГС.
До того ж жодні нормативні акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, що регламентують створення, діяльність і припинення/ ліквідацію банківської установи, не містили чітких положень та процедур щодо повернення банківської ліцензії і відновлення становища банківської установи на ринку.
Зміна найменування та/або організаційно-правової форми, реорганізація, перетворення юридичної особи, яка має статус банку, в небанківську установу, її ліквідація не в порядку, встановленому законами «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не допускаються і не позбавляють її статусу банку. Тому вони не дають правових підстав для застосування до такої юридичної особи положень закону про банкрутство та Кодексу з процедур банкрутства.