Закон і Бізнес


Чи може місцева влада ліквідувати дитячий будинок сімейного типу — позиція ВС


До речі, сьогодні в уьому світі відзначають Міжнародний день захисту дітей.

01.06.2022 13:08
3289

Питання ліквідації дитячого будинку сімейного типу належить до повноважень органу, який його створив, і таке рішення може прийматися в односторонньому порядку.


Такий висновок апеляційної інстанції підтримав Касаційний адміністративний суд у постанові від 5.05.2022 у справі №320/6514/18, інформує «Закон і Бізнес».

В ній оскаржувалося розпорядження райдержадміністрації про припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене питання має вирішуватися за згодою сторін, а в разі недосягнення згоди — за рішенням суду.

Суд, проаналізувавши Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою КМУ від 26.04.2002 № 564, дійшов висновку, що в ньому ототожнено поняття «ліквідація» та «припинення функціонування» ДБСТ. У зв’язку з цим питання ліквідації ДБСТ належить до повноважень органу, який його створив.

Суди попередніх інстанцій з’ясували, що до прийняття розпорядження РДА зі складу ДБСТ було виведено трьох дітей за їх зверненням у зв’язку з небажанням перебувати в дитячому будинку, встановлено невиконання батьками – вихователями вимог до безпеки місця проживання дітей. Отже, у РДА були правові підстави для прийняття рішення про припинення функціонування ДБСТ і що таке рішення зумовлене необхідністю захисту прав дітей, які в ньому перебувають.

Щодо доводів скаржника про неправомірність одностороннього розірвання угод про організацію діяльності ДБСТ колегія суддів КАС зазначила таке.

Укладаючи ці угоди, відповідач діяв на виконання своїх повноважень як органу опіки та піклування, передбачених ст. 22 Закону «Про місцеві державні адміністрації», стст. 6 та 11 Закону «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Їх змістом є права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій відповідача.

Отже, вони є адміністративними договорами, в яких взаємні права та обов’язки сторін визначаються не на підставі домовленості між сторонами, а на підставі насамперед закону. Відповідно, розірвання такого договору здійснюється за наявності підстав, визначених законом, і підстав, визначених договором, які не суперечать закону. Натомість положення Цивільного кодексу, зокрема про неправомірність одностороннього розірвання угоди, на ці правовідносини не поширюються.

Закон і Бізнес