
Те, який тягар відповідальності за борги підприємства можна покласти на керівника, залежить від доказів, що має зібрати та надати суду ліквідатор.
Для застосування інституту субсидіарної відповідальності ліквідатору необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд у справі №25/62/09, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі КГС наголосив, що відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/ складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства). Відповідно, це позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину в діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів.
Натомість ліквідатором не встановлено обставин доведення до банкрутства з огляду на відсутність доказів заволодіння будь-ким із зазначених осіб майном та коштами боржника, прийняття рішень, спрямованих на таке зменшення активів боржника, що призвели до банкрутства. З огляду на це, КГС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення на керівника та засновників банкрута субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Також в огляді, що оприлюднений ВС, містяться й інші приклади практики застосування норм про субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство.