Закон і Бізнес


Як встановлюється і діє презумпція повідомлення, пояснив ВС


Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал "ЗіБ". Для цього натисність на зображення.

20.05.2022 15:36
4073

За допомогою договору сторони можуть регулювати застосування в своїх відносинах юридично-значимих повідомлень. Зокрема, порядок їх надсилання та визначення, коли повідомлення вважатиметься отриманим.


На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у постанові від 12.05.2022 у справі №756/15123/18, повідомляє «Закон і Бізнес».

Зокрема, зазначено, що договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов’язків.

Натомість суди попередніх інстанцій не врахували, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов’язання діє презумпція належного повідомлення, яка може бути спростована іпотекодавцем у загальному порядку.

Так, зі змісту іпотечного договору випливає, що сторони у своєму регуляторі приватних відносин визначили порядок надсилання повідомлень, зокрема вимоги, передбаченої ч.1 ст.35 Закону «Про іпотеку». Вони встановили, що таку вимогу слід вважати зробленою належним чином у випадку, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим листом, кур’єром, телеграфом, або зроблена особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання такої письмової вимоги буде вважатися дата її особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв’язку одержувача.

ТОВ направило особі за належною адресою претензію-вимогу про усунення порушень. Отже, така вимога вважається отриманою з дати поштового штемпеля відділення зв’язку одержувача.

Презумпція належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов`язання позивачем в загальному порядку належними та допустимими доказами не спростована. Тому іпотекодержатель правомірно звернув стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, суди зробили неправильний висновок про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Відповідні судові рішення в оскарженій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Закон і Бізнес