Закон і Бізнес


Що мав зробити прокурор перш ніж позиватися в інтересах держави, пояснив ВС


.

06.05.2022 12:15
4112

Розширене тлумачення підстав для представництва прокурором інтересів держави не відповідатиме принципу змагальності. Тож перш ніж подавати позовну заяву прокурор має дещо зробити.


У справі № 815/1484/18 спір виник через оскарження прокурором дій управління містобудування та архітектури. Останнє видало громадянину паспорт на будівництво індивідуального дачного будинку і навісу на земельних ділянках із цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Прокурор просив цей паспорт скасувати, повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на прес-службу ВС.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Але позивач оскаржив ці рішення в касаційному порядку.

Своєю чергою, Касаційний адміністративний суд звернув увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб’єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб’єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб’єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Колегія суддів зазначила, що функції захисту інтересів держави, про які йде мова в позовній заяві прокурора, належать перш за все до компетенції Департаменту ДАБІ. Вони здійснюються на виконання владних управлінських повноважень згідно із Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою КМУ від 19.08.2015 № 698, і не обов’язково в судовому порядку.

Водночас право на звернення до суду може бути реалізоване прокурором лише в разі, якщо він доведе, що вказаний суб’єкт владних повноважень такий захист не здійснює або здійснює його неналежним чином (ст.23 Закону «Про прокуратуру» та ст.53 КАС).

У цій справі прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» тим, що відповідним органом державного нагляду жодних заходів щодо скасування (зупинення) дії спірних містобудівних умов та обмежень не вжито, незважаючи на те, що їх видано з грубим порушенням вимог містобудівного законодавства та всупереч чинній містобудівній документації. Натомість судами не встановлено, щоб прокуратура повідомляла державний орган про виявлені порушення містобудівного законодавства.

Тож постановою від 13.04.2022 КАС скасував попередні рішення, бо суди попередніх інстанцій помилково розглянули позовні вимоги по суті. Адже прокурор не мав підстав для представництва інтересів держави, а отже й права на звернення до суду.

Закон і Бізнес