Ознаки звуження прав підозрюваних озвучили в НААУ
.
Наділення сторони обвинувачення повноваженнями слідчого судді може призвести до порушення балансу інтересів. Будемо сподіватися, що сторона обвинувачення буде об’єктивно та неупереджено виконувати свої тимчасові обов’язки в умовах воєнного стану.
На це звернув увагу заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій під час конференції Європейської асоціації адвокатів з кримінального права, передає «Закон і Бізнес».
В.Гвоздій орарактеризував ситуацію в системі правосуддя в Україні та зміни до КПК за обставин воєнного стану.
«Внесенням змін законодавець намагався досягнути забезпечити повне та швидке досудове розслідування в умовах воєнного стану. Вони є виправданими в ситуації, що склалась. При цьому важливим було дотриматися прав та інтересів учасників провадження. Проте, на нашу думку, наділення сторони обвинувачення повноваженнями слідчого судді може призвести до порушення балансу інтересів. Будемо сподіватися, що сторона обвинувачення буде об’єктивно та неупереджено виконувати свої тимчасові обов’язки в умовах воєнного стану. Адже ці зміни на переконання сторони захисту вже призводять звуження прав підзахисних», - застеріг він.
Говорячи про роль захисника у кримінальних провадження за нових умов, заступник голови НААУ, РАУ повідомив, що нині дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь захисника у проведенні окремої̈ процесуальної̈ дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника – із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку) для забезпечення дистанційної участі захисника. «Національна асоціація адвокатів України виступала проти таких нововведень, оскільки вважає дистанційну участь адвоката на стадії досудового розслідування неефективним інструментом для захисту. З нашої сторони були складені заперечення, де ми запропонували віддати питання дистанційної участі адвоката на розсуд адвокату, а не стороні обвинувачення. На жаль, наші заперечення не були враховані», - наголосив В.Гвоздій.
Окрім того, він нагадав, що НААУ направляла до парламенту заперечення стосовно процесуальної можливості затримувати особу в умовах воєнного стану без дозволу слідчого судді на строк 260 годин. Законодавець не роз'яснив, за якими критеріями було обраховано необхідність затримання підозрюваної особи на строк дев'ять діб та проігнорував положення ст. 29 Конституції України, яка не дозволяє затримувати особу без рішення суду на строк, що перевищує 72 години.
Він також детально представив нові посилені повноваження, надані стороні обвинувачення, та спрощені процедури кримінального провадження, а також нові види покарань за колабораціонізм та вчинення військових злочинів. «В умовах воєнного стану законодавець дозволив проведення судового розгляду кримінальних справ у режимі відеоконференції, якщо поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений. Відтепер, питання про проведення судового розгляду у такому режимі приймається судом без урахування думки та побажань обвинуваченого. Нагадаємо, що в мирний час, дистанційний судовий розгляд у кримінальних справах був неможливий, якщо обвинувачений проти цього заперечував.
«Маю відмітити, що адвокатами такі нововведення були сприйняті вкрай критично. На наше переконання, запроваджені зміни не можуть в повній мірі забезпечити дотримання права обвинуваченого на захист, а також принципів змагальності, безпосередності дослідження показань, речей і документів, свободи в поданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що може призвести до необґрунтованого порушення права обвинуваченого на справедливий суд», - додав В.Гвоздій.