З СІЗО на війну
Як мобілізуватимуть підозрюваних у вчиненні злочинів
.
ЄВГЕН ПЕЛІХОС, керуючий адвокат Адвокатського бюро Євгена Пеліхоса15 березня Верховна Рада ухвалила зміни до КПК щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав. Спробуємо проаналізувати, як закон може бути реалізований на практиці.
Цим Законом (ухвалений на базі проекту № 7149) КПК доповнюється статтею 616, якою фактично запроваджується нова передумова для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: призов підозрюваного, обвинуваченого на військову службу під час мобілізації. Також передбачається можливість зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо застава буде спрямована на рахунки НБУ для цілей оборони.
Разом із цим законодавцем передбачено перелік кримінальних правопорушень, підозрювані, обвинувачені у вчиненні яких не мають права на скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з міркувань проходження військової служби під час мобілізації.
Процедурні недоліки
Неоднозначною з точки зору оперативності та ефективності вбачається запроваджена процедура, згідно з якою підозрюваний, обвинувачений має право звернутися з відповідною заявою до прокурора, а прокурор в свою чергу має право звернутися з клопотанням до слідчого судді, суду.
По-перше, зазначення у тексті Закону про право, а не обов’язок прокурора звертатися з відповідним клопотанням до слідчого судді, суду, свідчить про дискреційний характер цього повноваження. Це означає, що прокурор на власний розсуд вирішуватиме питання щодо звернення з відповідним клопотанням. При цьому відсутні гарантії того, що прокурор діятиме неупереджено при розгляді заяви конкретного підозрюваного, обвинуваченого.
По-друге, з точки зору оперативності та ефективності слід було передбачити механізм прийняття рішення, передбачений оновленою редакцією статті 615 КПК: слідчий, прокурор звертається з клопотанням до керівника органу прокуратури, який уповноважений вирішити питання по суті. На необхідності введення саме такого порядку скасування тримання під вартою в досліджуваному випадку наголошувало у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, з яким ми повністю погоджуємося.
Отже, залишається сподіватися на добросовісне ставлення прокурорів до розгляду заяв підозрюваних, обвинувачених і на те, що суди в умовах воєнного стану матимуть змогу своєчасно та безперешкодно розглядати відповідні клопотання прокурорів.
Визначення придатності до військової служби
Окрему увагу слід приділити припису п. 1 абз. 3 ч. 1 ст. 616 КПК у редакції Закону, за яким клопотання про скасування запобіжного заходу має містити висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану.
Принагідно зазначимо, що придатність особи до військової служби визначається в рамках військово-лікарської експертизи, проведення якої покладено на військово-лікарські комісії (Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402).
У зв’язку з цим лише практика застосування норм Закону продемонструє, яким чином має встановлюватися придатність підозрюваного, обвинуваченого, який тримається під вартою, до військової служби в умовах воєнного стану, і чи потрібно залучати до вирішення цього питання військово-лікарські комісії.