Закон і Бізнес №38/2021. Анонс публікацій
.
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» №38 (1544), 18 – 24 вересня 2021 р.
Засідання Ради суддів, на якому визначили членів конкурсної комісії, котрі формуватимуть багатостраждальну Вищу кваліфікаційну комісію суддів, але так і не змогли затвердити кандидатів за квотою РСУ до етичної ради, проходило з баталіями й викликало неабиякий резонанс. Лобісти міжнародного впливу погрожували «самоврядникам» розплатою й охрестили дії РСУ «зрадою судової реформи». А Президент невідкладно викликав на килим очільника РСУ в компанії з Головою Верховного Суду. Які шанси, що РСУ таки обере своїх постпредів у ЕР за умови, якщо законодавство буде змінено? Чи розраховують на визнання закону неконституційним? Яких умов вимагатимуть для суддівського корпусу та чи буде незалежний орган рухатися назустріч гаранту? Про це відразу після засідання розповів журналістці «ЗіБ» Юлії Бойко голова РСУ. «Доки закон не визнаний неконституційним, маємо його виконувати» - зауважив Голова Ради суддів України, суддя Сьомого ААС Богдан МОНІЧ.
У Чернівцях відбулося чергове засідання Ради адвокатів України. Правники обговорили ряд питань, серед яких спрощення системи оподаткування, адвокатська монополія, зміни в Кримінальному процесуальному кодексі та розширення адвокатської спільноти поряд із шокуючими даними про злісних неплатників щорічних внесків. Про що ще говорили на засіданні РАУ – дізнавайтеся в матеріалі Тимовія Михалкова «Невдячні, але наділені».
Неспроможність Ради суддів з першої спроби визначитися з кандидатами до етичної ради викликала надто бурхливу реакцію. І не лише з боку глави держави. До того ж збіглося в часі й нагадування про себе від органу, що до цього протистояння начебто не має жодного відношення. Читайте на сторінках «ЗіБ», як РСУ одним голосуванням розгнівала гаранта та дістала звинувачення в узурпації влади , в матеріалі Василя Колишнього «Семеро на одного».
Як не створити для свідка пастку в перехресному допиті? Чи варто адвокатам боятися, що арбітри не вивчають матеріали справи? Як діятиме арбітр в умовах низької якості представництва сторони? Міжнародні експерти дали поради українським юристам, а Юлія Бойко підготувала про це статтю «Спір без національних обтяжень». До чого призвело те, що юрфірми сприймають арбітраж як дуже вигідну роботу? Дізнавайтеся на сторінках газети «Закон і Бізнес».
Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув доволі різні законопроекти. Один з них має навчити писати проекти законів, а інший — конвертувати сльози в гривні. Читайте матеріал Вікторії Якуші «Конвертація сліз у гривні» про зміни, які продукують народні депутати.
Люди, які звертаються до центрів з надання БПД та отримують правничу допомогу, не завжди бачать, наскільки якісною вона є. А що взагалі характеризує цю допомогу? Відповідь шукайте в матеріалі «Клієнт БПД не завжди правий» Петра Леинського.
Виправити несправедливість у спеціалізованих судах, простити олігархам борги за електроенергію, тестувати на українцях ліки, передати справи Окружного адміністративного суду м.Києва Верховному Суду, працевлаштувати мігрантів, непрозоро продавати майно боржників і створити чергову комісію з доброчесності. Які ініціативи нині на часі розповідає журналістка «ЗіБ» Анастасія Куліш у статті «Презумпція безладу».
Законодавцем передбачено, що етична рада протягом 6 місяців із дня утворення має провести оцінювання членів Вищої ради правосуддя на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Наміри, на перший погляд, благі. Та чи враховано, що на цьому шляху можливі провалля, в яких може опинитися вся судова влада? І чи буде досягнута сама мета, з якою створюється ЕР, у разі припинення роботи всієї судової системи? НАТАЛІЯ БОГАЦЬКА, голова Південно-Західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України, шукає відповіді на ці питання у статті «Ефект доміно».
Сучасні реалії змушують роботодавців відкривати своїм працівникам чимало секретів ведення власного бізнесу. Щоб захистити себе від можливих негативних наслідків, роботодавці укладають з працівниками угоди про неконкуренцію. Адвокати КАТЕРИНА ЦВЄТКОВА та НАТАЛІЯ МАТВІЙЧУК, радник та юрист GOLAW, розбирають поняття та умови таких угод і з’ясовують, чи працюють вони в Україні у статті «Обмеження заради бізнесу».
У Національній асоціації адвокатів України провели круглий стіл на тему «Забезпечувальні заходи у справах про контакт з дитиною. Тотожність VS ефективний захист прав позивача». Про дії суду, необхідність тлумачення слова «контакт» та як відшукати інтереси дитини у справах про усунення перешкод у спілкуванні та інші результати дискусії дізнавайтеся в матеріалі Ігоря Новикова «Готовність іти на контакт».
В Європі є різні приклади земельної реформи — як цілком ліберальної, так і достатньо «планової» та контрольованої. Україна ще понад 30 років тому проголосила про намір піти цим шляхом, але зробила перший крок тільки недавно. Проте наразі складно сказати, яким буде вектор змін, що несе цей закон. Чому це так і чи правильним шляхом рухається вітчизняна земельна реформа – пояснить СЕРГЕЙ ГОЛОВКО, адвокат АО Credence, у матеріалі «Крізь призму досвіду».
Після палких спорів між прибічниками та противниками продажу земель сільськогосподарського призначення врешті-решт цей ринок запрацював. Уже минуло два місяці роботи, тож ОЛЬГА ДРАЧЕВСЬКА, к.ю.н., засновник і директор ЮК «Інколанс», радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, вирішила проаналізувати, що вдалося реалізувати, а що потребує доопрацювання. Читайте про це в матеріалі «Земля набирає швидкості».
Якщо раніше успіх в юридичному бізнесі сприймався як здатність дійти до вершини, то після пандемії — як уміння на ній втриматись. Що розповіли адвокати про те, як не розхитатися на вітрі змін і не впасти в прірву трендів, дізнавайтеся в матеріалі Вікторії Якуші «Вітер змін».