Закон і Бізнес


Ще півроку — і все буде…

У парламенті повідомили, коли ВККС відновить роботу, але судді вже не вірять у названі строки


№25 (1531) 19.06—25.06.2021
6479

Проведення ІХ міжнародного судово-правового форуму збіглося в часі з анонсованим Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим тижнем судової реформи в парламенті. Тож, можливо, про деякі закони правники говорили востаннє.


Скільки ВККС чекати? 

Голова парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін розповів, що вже наприкінці тижня проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№3711-д) буде поставлений на голосування в другому читанні. Зі стриманим оптимізмом народний обранець запевнив: якщо на цьому тижні документ підтримають, то Вища кваліфікаційна комісія суддів запрацює вже через півроку, тобто на початку 2022-го.

Сподівається нардеп і на ухвалення проекту «Про внесення змін до деяких законів України» (№5068), який спрямований на перевірку доброчесності членів і кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Парламентар зазначив, що проект перевіряли на відповідність Основному Закону, а тому ймовірності визнання документа неконституційним, як у випадку із законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №193-ІХ, у ВР не очікують.

На чому базуються такі твердження — А.Костін не уточнив. Чи то під перевіркою він має на увазі висновок Венеціанської комісії, чи то запевнення від представників Конституційного Суду, що вони не стануть перешкоджати посиленню впливу міжнародних структур на формування українських судових органів.

Утім, чи буде ухвалений акт, невідомо. Адже до проекту №5068 подано понад 700 правок. Кожну потрібно розглянути.

Пріоритетним голова комітету називає проект №3711-д, адже робота над ним кипить майже рік. До того ж нардеп уважає, що передбачена документом процедура формування конкурсної комісії, яка буде проводити відбір членів ВККС, є максимально компромісною, справедливою та такою, що відповідає Конституції.

Нагадаємо, що відповідно до цього проекту перша конкурсна комісія, яка буде проводити відбір кандидатів до ВККС, складатиметься з трьох представники від Ради суддів та трьох посланців міжнародних організацій. Завдання цієї комісії — запропонувати ВРП не менше двох кандидатів на кожне місце у ВККС, тобто не менше 32 осіб на 16 крісел. Рішення буде вважатися прийнятим, якщо за одного кандидата віддали голос 2 представники від РСУ та 2 — міжнародних експертів. Важливо, що відбір буде здійснюватися за критеріями не тільки доброчесності, а й професійної компетентності. Із запропонованого переліку ВРП і сформує новий склад ВККС.

Утім, у коментарі для «ЗіБ» заступник голови РСУ та суддя Господарського суду м.Києва Оксана Марченко зазначила, що сподівань нардепа не поділяє. «На думку суддівської спільноти, раніше кінця року ці закони точно не будуть прийнятні. Занадто вже багато суперечок точиться щодо того, яким чином запускати ВККС та як бути з комісією доброчесності. А тому не зможуть наші народні депутати за цей час проголосувати, бо ці проекти розривають в різні боки», — сказала вона.

Та й ідея голови ВК Джанні Букіккіо щодо введення сього члена до конкурсної комісії, яку він висловив під час візиту до Києва (див. «Контрольована незалежність», «ЗіБ». — Прим. ред.) теж може стати на заваді оголошеним очільником профільного комітету планам.

Відстояти незалежність

Голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова назвала неприйнятними спроби обмежити незалежність судової влади, аби усунути недоліки судової системи.

Апелюючи до висловлювань у ЗМІ деяких іноземних посадовців, які наводилися в згаданій статті, вона зазначила: «Нам кажуть, що українські судді занадто незалежні й це було помилкою, тому треба цю незалежність обмежити. Хто буде обмежувати цю незалежність, хто буде за цим обмеженням спостерігати і чи не буде це тиском на певну гілку влади?»

Л.Ізовітова наголосила, що адвокатура ніяк не може із цим погодитись і повідомила, що НААУ започатковує серію круглих столів на вказану тему. «Обмеження незалежності суддів неприйнятне і для суспільства, і для адвокатів», — констатувала вона.

Голова РАУ закликала суддів бути більш активними учасниками реформування судової системи й виступати єдиним голосом на захист тих змін, які справді розв’язують наявні проблеми. Зокрема, у частині подолання кричущого дефіциту фінансування судової системи.

«Я закликаю не відчувати себе завжди об’єктом реформи. Ви маєте бути ініціатором змін, ви маєте голос вирішувати питання, щоб ті недоліки, які існують, подолати. Я закликаю до співпраці на нашій площадці адвокатури», — сказала Л.Ізовітова.

Утім, схоже, на верхівці судової системи воліють обходити гострі кути, не вступаючи в конфронтацію з критиками стану справ у судовій системі.

Водночас міжнародні партнери не припиняють намагань протиснути власне бачення судової реформи в Україні. Так, напередодні голосування в парламенті з’явився спільний заклик від посольства США та представництва ЄС в Україні, в якому знову наголошується на необхідності вирішальної ролі іноземних експертів у всіх конкурсних комісіях, включно з тими, що фільтруватимуть склад ВККС і ВРП. Яку роль за таких обставин відводять українській частині комісій, не відомо.

Щоправда, Президент Володимир Зеленський, схоже, теж не в захваті від таких наполегливих рекомендацій. В інтерв’ю іноземним ЗМІ він наголосив, що «не можна торгувати реформами за гроші».

Доповідь про мовчання

Певною мірою не припиняють боротьби за власну незалежність хіба що у ВРП. Так, під час своєї доповіді в.о. голови ВРП Олексій Маловацький, схоже, дуже хотів достукатися до свідомості колег і законодавців. Чи вийшло — покаже час.

Зокрема, він зазначив, що проект №5068 відрізняється від документа №1008 лише назвою, а суть однакова. Водночас оптимізму щодо запуску ВККС О.Маловацький також не поділяє. Він пригадав, як проходив запуск попереднього складу комісії, тоді члени цього органу півроку тільки розбиралися з процесами та конкурсними процедурами. «На мій погляд, ми маємо заполітизоване мовчання держави щодо запуску ВККС», — сказав О.Маловацький.

Також він підняв питання відсутності у ВРП права звернення до КС. «Лише кілька років тому ми почали говорити, що якщо ми маємо право давати висновки на законопроекти, то потрібно продовжувати ці ініціативи й отримати право звернення до КС. У попередніх редакціях закону «Про Конституційний Суд України» навіть сільські ради мали таке право», — додав він. Також в.о. голови зазначив, що ВРП не вистачає права законодавчої ініціативи. На його думку, це нечесно, адже висновки Рада дає, але фактично мовчить, бо права законодавчої ініціативи не має.

О.Маловацький також нагадав про недофінансування судової влади. «У нас перший випадок з 2010 року, коли немає марок, паперу, картриджів. Ба більше: працівники апарату взагалі отримують зарплату по 2000—3000 грн. Тобто менше, ніж мінімальну. А тому судді приходять на допомогу та доплачують своїм помічникам», — сказав він.

Член Ради навів дані динаміки фінансування правосуддя. У 2017 році українська Феміда була профінансована на 79,1%, у 2018-му — на 77,9, у 2019-му — на 69,5, у 2020-му — на 64,4%. Також він зазначив, що деякі суди отримують кошти, а інші ні. На думку О.Маловацького, це свідчить про непрозору систему фінансування судової влади.

Тож можна сказати, що навколо судової реформи кожен продовжує боротися за своє золото, і воно в кожного різне. Проте ця боротьба має небагато спільного з інтересами пересічних українців. І, схоже, невдоволення міжнародних партнерів неврахуванням їхніх рекомендацій лякає нинішню владу більше, ніж думка власних виборців. А перманентні реформи, на жаль, проводяться виключно для того, щоб відтягти відповідальність за результат.

З огляду на це вже не так важливо, коли нардепи ухвалять той чи інший закон. Головне — коли нарешті Феміді забезпечать належні умови (як щодо кадрів, так і щодо фінансів) для діяльності, як передбачено в Конституції. Чи доживе вона до цього «світлого майбутнього»?