Достатність підстав тримання під вартою оцінив ЄСПЛ

Схоже, процесуальна традиція автоматично продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою аж до моменту винесення судом вироку існує не лише в Україні. Але така практика не завжди відповідає Конвенції.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Хассельбайнк проти Нідерландів» (№ 73329/16), передає «Закон і Бізнес» з посиланням на «ECHR. Ukrainian Aspect».

Фредерік Егберт Хассельбайнк був заарештований 31 березня 2016 року та взятий під варту через підозру у захопленні заручників, незаконному позбавленні волі та вимаганні. Початково обраний запобіжний захід на 14 днів потім продовжувався тричі ще по тридцять днів. І ці рішення підозрюваний не оскаржував. Але під час судового розгляду справи, яке розпочалося у липні, він подав кілька заяв про скасування тримання під вартою. Обвинувачений стверджував, що всі, крім постраждалого у справі, свідчили, що він не застосовував до потерпілого жодного примусу чи погроз, а мав лише розмову про наявний борг. Тому підстави для застосування суворого запобіжного заходу вже не існували. Але це клопотання задоволено не було.

Разом із тим суд все ж скасував тримання під вартою через те, що існувала реальна  перспектива того, що підозрюваному не буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі, а якщо і буде, воно виявиться коротшим, ніж термін його тримання під вартою, яке він уже відбув. 15 вересня 2016 року Хассельбайнк був фактично звільнений, коли суд виправдав його за всіма пунктами обвинувачення.

Пізніше чоловік також отримав компенсацію за його тримання під вартою до винесення виправдувального.

Але до цього він також звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись зокрема на ст. 5§3 (право на свободу і безпеку) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Хассельбайнк скаржився на те, що рішення про подовження його тримання під вартою, прийняті судами, не мали достатніх підстав. Відповідно до статті 5§4 він також скаржився на відсутність оперативності в національних судів під час прийняття рішення за його заявою про скасування тримання під вартою.

Суд у Страсбурзі констатував порушення цих норм Конвенції та присудив 1,3 тис. євро компенсації моральної шкоди.