Скасування постанови про правопис: де помилився Кабмін
Кабінет Міністрів України при ухваленні постанови від 22.05.2019 №437 «Питання українського правопису» діяв поза межами своєї компетенції та із порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів.
Як повідомили в Окружному адміністративному суді, з огляду на це, суд і визнав протиправною та нечинною згадану постанову, передає «Закон і Бізнес».
Цікаво, що провадження у справі було відкрито за позовом ГО «Правова держава» та жительки міста Херсон, яка діяла в інтересах своєї неповнолітньої доньки.
Хто ж наділений правом благословляти правопис у світ? Відповідь дає закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 №2704-VIII — Національна комісія зі стандартів державної мови. Відповідно до пп. «а» п.1 ч.1 його ст.44 саме ця установа має затверджувати «правопис української мови та зміни до нього». Утім, набрання чинності цим законом відбулося 16 липня 2019 року - через два місяці після постанови Кабміну. Тож належало почекати, створити до того часу саму комісію.
Під час розгляду справи в суді з’ясувалося, що «мовна комісія» мала суттєві суперечки і не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій воно було затверджено урядом. Тобто в правопис вносилися зміни, фактично, на колінах.
Таким чином, коли рішення ОАСК набере законної сили, буде скасовано всі мовні норми, прийняті в 2019 році, зокрема:
Фемінітиви («авторка», «директорка», «фігурістка»)
нове написання слів з літерою «є» (проЄкт, проЄкція)
злите написання слів з іншомовним компонентом, що визначає кількісний критерій («архіважливо», «гіперрозумний»);
злите написання деяких слів («віцепрезидент», «ексміністр», «вебсайт»);
роздільне написання з «пів» (пів Києва, пів яблука, пів автобуса).