Як розподіляти засуджених по тюрмах: переклад довідника ООН
Підходи до розподілу засуджених в пострадянських і західних країнах істотно різняться. Якщо у нас головним критерієм визначення місця відбування покарання є тяжкість вчиненого особою злочину, то розвинені країни відштовхуються від особистості злочинця.
Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) в минулому році видало довідник з класифікації ув'язнених. Документ в перекладі російською мовою з’явився і доступний для перегляду та завантаження на сайті UNODC, передає «Закон і Бізнес».
Продуманий і керований процес класифікації є наріжним каменем ефективної пенітенціарної системи, що має основоположне значення для захисту прав людини, можливості індивідуалізувати планування розгляду справ і відбування покарань та раціонального використання обмежених ресурсів виправних установ.
Класифікація безпосередньо впливає на багато аспектів управління в'язницями, включаючи охорону і безпеку ув'язнених, тюремного персоналу і широкої громадськості, гуманне утримання ув'язнених і можливість застосування індивідуального підходу до планування розгляду справ і відбування покарань.
Вона також підвищує економічну ефективність організації роботи пенітенціарної системи, зводячи до мінімуму випадки завищення категорії і тим самим перешкоджаючи витрачанню коштів на в'язниці суворого режиму, створення обмежуючих умов і інші заходи, які можуть бути невиправданими.
«У нас розподіл досі відбувається на підставі того, що засуджений скоїв, але не «що він з себе представляє» і «як з ним працювати», - звертає увагу правник Вадим Човган. - А це різні речі. В'язничні співробітники знають, що в тюрмі часто вбивця може бути менш небезпечний, ніж грабіжник».
Юрист звертає увагу на те, що у світі під час обрання місця несвободи для злочинця враховується 3 сукупних фактори:
1) ризик втечі засудженого та його небезпека у разі втечі;
2) наявність програм для роботи з проблемами засудженого, які призвели до вчинення злочину (наркотики, алкоголь, безробіття тощо). Для цього проводиться спеціальна оцінка;
3) складнощі реагування засудженого на оточуючий світ: проблеми психічного розвитку, рівень інтелекту, бажання змінюватись.