Якщо факт відмови особи від проходження огляду на стан сп’яніння не доведений, то це означає, що в діях особи відсутній склад правопорушення.
Такий висновок зробив Одеський апеляційний суд розглянувши апеляційну скаргу захисника Д. в інтересах М. на постанову суду першої інстанції, повідомляє «Закон і Бізнес».
Судом першої інстанції М. була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
З оскарженої постанови вбачається, що керувала автомобілем М., маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила вимоги пункту 2.5 «Правил дорожнього руху України». Встановлений суддею суду першої інстанції факт відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків та матеріалами відео фіксації правопорушення.
Однак, досліджені апеляційним судом матеріали відеофіксації правопорушення не містять відомостей щодо відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння.
На підтвердження висновку про відмову М. від проходження огляду на стан сп’яніння суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення та на письмові пояснення свідків Д. та А., які містяться в матеріалах справи. При цьому зазначені свідки в суді першої інстанції допитані не були.
При допиті в апеляційному суді свідки пояснили, що в їх присутності М. не відмовлялась від проходження огляду на стан сп’яніння, а відомості, зазначені в їхніх письмових поясненнях, викладені виключно зі слів працівників патрульної поліції.
За таких обставин висновок судді суду першої інстанції про доведеність факту відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння, є хибним, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, а також на письмові пояснення свідків, за таких обставин не можуть бути визнані достатніми доказами вчинення М. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відтак, оскільки факт відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння недоведений, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що в діях М. відсутній склад правопорушення, в зв’язку з чим оскаржена постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно М. підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП – у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.