Яка сума комунальних боргів може стати підставою для виселення роз’яснили у Мін’юсті
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження.
Про це йдеться в роз’ясненні Міністерства юстиції України у Телеграм-каналі відомства, повідомляє «Закон і Бізнес».
Після отримання рішення суду, підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
«Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється», — повідомили в Мінюсті.
Зазначається, що в такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Водночас, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.
Щодо права на припинення послуг, то законодавством України не передбачено можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення населенню за борги. У разі наявності у споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатись для стягнення до суду. Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг.