Експерт оцінила наслідки боротьби держави із боржниками ЖКГ
.
Через глибоку кризу, викликану пандемією, надходження будуть і так маленькі. І схоже, що влада не до кінця розуміє, до чого можуть призвести спроби вирішити фінансові негаразди у країні за рахунок вибивання боргів із пересічних громадян.
Таку думку під час чергової серії авторського проекту президента Асоціації захисту прав правників Олексія Фазекоша «Погляд Фазекоша» озвучила секретар Ужгородської міської ради Андріана Сушко, коментуючи законодавчу ініціативу її земляків щодо вирішення проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги.
Нагадаємо, до Верховної Ради внесено проект закону від 09.06.2020 №3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг».
Ініціатори законопроекту зазначають, що одним із чинників, який суттєво ускладнює фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства, є заборгованість споживачів за отримані житлово-комунальні послуги. Найбільшим боржником нардепи називають населення, наводячи при цьому дані Державної служби статистики України, згідно з якими заборгованість українців за спожиті житлово-комунальні послуги станом на травень поточного року становила 63,1 млрд. гривень.
«Зараз ми переживаємо глибоку кризу, яка буде поглиблюватися. В що це вилиється? Я думаю, голодні бунти», - каже А.Сушко, яка тривалий час працювала на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради. «Влада не до кінця розуміє, до чого це може призвести, тому що у період дестабілізації найстрашніше, що може бути, це мародерство, бандитизм, які ми вже проходили у 1990-і роки і дуже обережно треба ставитись до таких ініціатив. Тому що надходження до бюджету і так сьогодні маленькі, - каже експерт. - Боюся, щоб у нас не було затримок соціальних виплат, пенсій… Людям просто не буде з чого платити».
В ході інтерв’ю О.Фазекош обговорив з гостем його програми також проблеми якості середньої та вищої освіти та, відповідно, формування кадрового складу на державній службі та у представницьких органах влади.