Помилки держреєстраторів у земельних питаннях проаналізували адвокати
Останнім часом поширилася помилка, коли держреєстратори всупереч вимог законодавства проводять державну реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки без проведення державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки за власником.
Аналіз типових порушень законодавства, що вчиняються державними реєстраторами, провели фахівці Вищої школі адвокатури НААУ, передає «Закон і Бізнес».
Адвокати розглянули питання щодо порушення вимоги закону №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо одночасної державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлене в установленому порядку до 01.01.2013, та права власності на такі земельні ділянки, а також вимоги щодо реєстрації однієї заяви під час державної реєстрації прав на будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, та земельну ділянку за однією особою.
Відповідно до статті 29 Закону державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 01.01.2013, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
На практиці виникає ситуація, що державними реєстраторами часто ігноруються вимоги вищезазначеної статті та проводиться державна реєстрація похідних речових прав на земельні ділянки без проведення державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки за власником (реєстрація у спецрозділі Державного реєстру прав).
Причиною допущення таких порушень є фактична відсутність автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки, здійснені до 01.01.2013, з Державного реєстру земель, відсутність належної перевірки відомостей Державного земельного кадастру.
Однак законом чітко визначено обов’язок одночасності реєстрації права власності та похідного речового права на земельну ділянку, за винятком випадків, коли право власності на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав та щодо права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 закону України №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Відповідно до частини п’ятої статті 18 закону заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об’єкта нерухомого майна. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об’єкти. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.
Також відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів від 25.12.105 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.