З’їзд суддів України обрав суддю КС
Делегати з'їзду не змогли обрати усіх суддів КС з першого разу.
ХVII позачерговий з’їзд суддів України, який розпочався сьогодні у приміщенні конгресхолу столичного готелю «Президент», обрав одного з трьох суддів Конституційного Суду.
Як повідомляє кореспондент видання «Закон і Бізнес», за підсумками голосування делегатів з’їздом суддів України у першому турі суддею КС обрана Галина ЮРОВСЬКА, суддя ВСС у відставці, к.ю.н.
У своїй передвиборчій програмі вона цитувала Станіслава-Єжі Леца: «Конституція держави повинна бути такою, щоб не порушувати конституцію громадянина». Свою мету на посаді бачить у тому, щоб зміцнювати авторитет Конституції та державних інституцій. Упевнена, що в КС має відбуватися боротьба конституційних доктрин, а не політична. Переконана, що її комунікабельність, уміння переконувати у власній точці зору принесе користь Суду.
У другий тур потрапили:
Оксана ГРИЩУК, професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім. І.Франка, д.ю.н. Вона стверджує, що концепція людської гідності через інститут конституційної скарги набуває практичної ваги, коли кожна особа має право звернутися до КС для вирішення питання про відповідність Конституції законів України. Такі звернення людей дадуть можливість побачити, як суди застосовують закон. Це важливий інструмент захисту прав людини від сваволі держави. Тож саме таким захистом людей від свавілля вона планує зайнятись, якщо її призначать.
Олександр КОРОВАЙКО, голова Херсонського апеляційного суду, д.ю.н. Упевнений, що зможе привнести в діяльність Суду досвід наукової діяльності. Адже звертаються в КС насамперед для того, щоб прояснити дискусійні моменти, тож досвід, який він здобув як суддя, та науковий досвід, пов’язаний з постійним науковим пошуком, і зрештою просто життєвий досвід дозволить йому максимально ефективно працювати в КС.
Олександр ПРОКОПЕНКО, суддя Верховного Суду, к.ю.н. Переконаний, що КС є саме тією інстанцією, яка здатна обмежити необхідність звернення українських громадян до міжнародних установ. Адже Суд може забезпечити верховенство права в країні, законність, поділ влади, а це, у свою чергу, забезпечить розв’язання правових конфліктів у державі. А можливість визнавати закони неконституційними є особливим фактором зворотного зв’язку з правозастосувачем і законодавцем.
Петро ФІЛЮК, голова Волинського апеляційного суду, к.ю.н. Діяльність органу конституційної юрисдикції є відображенням конфлікту суспільно-політичних інтересів, що позначається на змісті та якості законодавчих актів. На його думку, вони можуть становити загрозу конституційним правам і свободам людини, стабільності держави. Тому КС має бути незалежним арбітром. «Мудрий законодавець починає не з видання закону, а з вивчення його придатності для суспільства», — стверджує П.Філюк.
Нагадаємо, із шести місць у Конституційному Суді, які належать з’їзду суддів, вільними залишалася половина. За новим законом про КС, за кожне крісло мають змагатися щонайменше 3 претенденти. Два місяці тому Рада суддів видала рекомендації 16 кандидатам із 33, які подали документи.
Цього року закінчився строк повноважень у 3 суддів, обраних ще у 2010-му. Усі представляли установи апеляційної інстанції сходу країни: Донецьк, Луганськ, Харків; два — загальні, одна — адміністративний суди. У складі КС залишалося 2 представники загальних судів та один адміністративник.