Закон і Бізнес


Юристи попередили про колізії у законопроектах правової реформи


10.09.2019 12:57
6317

У законопроектах, внесених Президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради в рамках оголошеної правової реформи, закладені правові колізії, які не відповідають міжнародним правовим стандартам.


Про це йдеться у відкритому зверненні Асоціації захисту прав правників України, яка об’єднує правників навколо концепції загального захисту прав юридичної спільноти: адвокатів, працівників правоохоронних органів, органів юстиції, прокуратури, нотаріату та судових органів.

Асоціація вітає наміри провести комплексну правову реформу, але водночас не може погодитись з методами та механізмами законодавчих змін, які закладені у проектах законів України:

- №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування»;

- №1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства»;

- №1013 «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)»;

- №1032 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

У відкритому зверненні, яке підписане президентом Асоціації Олексієм Фазекошем, також відзначається, що юридична спільнота занепокоєна тим, що важливий правотворчий процес щодо захисту конституційних прав кожної людини в Україні здійснюється без належного обговорення з усією правничою та науковою спільнотою, що є кричущим та неприпустимим фактом у правовій і демократичній державі.

Враховуючи суспільний резонанс та надважливість питання, що піднімається, Асоціація захисту прав правників України звертаємося до Президента України та народних депутатів з проханням взяти до уваги викладені застереження, аби не робити поспішних дій і не продукувати реформи, які дуже швидко можуть перетворитись на псевдо-реформи і в результаті знищити правову державу як таку.

 

Асоціація захисту прав правників України

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
з приводу законопроектів №№1008, 1009, 1013, 1032
(щодо проведення правової реформи в державі)

м. Київ, 9 вересня 2019 року

Асоціація захисту прав правників України позиціонує себе як універсальна всеукраїнська спільнота правників, що ставлять за мету побудову в Україні справжньої Правової Держави.

В цьому аспекті особливо наголошуємо на тому, що українське суспільство рішуче налаштоване на те, що з боку народних депутатів України та Президента України Володимира Зеленського як суб’єкта законодавчої ініціативи будуть здійснені всі заходи, спрямовані на побудову якісно нової правової системи України.

Асоціація вітає наміри провести комплексну правову реформу, але водночас не може погодитись з методами та механізмами законодавчих змін, які закладені у відповідних проектах №№1008, 1009, 1013, 1032 тощо.

Громадські організації правників вже рішуче відреагували на проект №1008 як такий, що зазіхає на окремі аспекти суддівської незалежності в Україні. Корпус адвокатів категорично проти прийняття проекту №1013, а спільнота прокурорів закликає усунути правові колізії в проекті №1032.

Враховуючи суспільний резонанс та надважливість питання, що піднімається, звертаємося до Президента України та народних депутатів Верховної Ради з проханням взяти до уваги застереження Асоціації захисту прав правників України з тим, щоб не робити поспішних дій і не продукувати реформи, які дуже швидко можуть перетворитись на псевдо-реформи і в результаті знищити правову державу як таку.

1. Щодо мети правових реформ

Сьогодні в Україні є запит на глобальну мету реформування правової системи, яку коротко можна охарактеризувати як поліпшення життя суспільства в цілому і кожного його члена. Водночас, якісне поліпшення життя – категорія досить розмита. Це пов’язано з тим, що суспільство банально може чітко не усвідомлювати своїх потреб у правовій сфері, мати про них приблизні уявлення, тим більше що історія українського права має величезну кількість прикладів, коли суспільство не приймало певну правову норму і знаходило різні, навіть найоригінальніші шляхи її невиконання. В Асоціації впевнені, що якісне поліпшення життя може бути не пов’язане з підвищенням матеріального добробуту, а виражатися в більшій мірі захищеності, превентивних заходах держави щодо запобігання вчиненню злочинів, підвищення рівня правосвідомості, розвитку правозастосовчої практики.

Юридична спільнота занепокоєна тим, що важливий правотворчий процес щодо захисту конституційних прав кожної людини в Україні здійснюється без належного обговорення з усією правничою та науковою спільнотою, що є кричущим та неприпустимим фактом у правовій і демократичній державі. В Асоціації наголошують на тому, що в проектах №№1008, 1009, 1013, 1032 вже закладені майбутні правові колізії, які не відповідають міжнародним правовим стандартам, а нігілізм міжнародно-правових цінностей дорого обходиться у вирішенні будь-якого питання. Адже в тій самій Європі вже більше 50 років як прийшли до однозначного висновку – тільки і саме права людини і громадянина можуть служити тим індикатором, який виявляє справжню мету конкретної правової реформи. Обсяг прав людини і громадянина та їх реалізація показують справжні наміри державної влади щодо реформування різних сфер життя.

2. Щодо реформування адвокатури

Скасування адвокатської монополії, запропоноване проектом №1013, не лише ніяк не обґрунтовується, але й протирічить базовим постулатам права.

По-перше, особливий статус адвоката накладає на нього додаткові обов’язки та обмеження, не властиві звичайним юристам. Всі вони (обов’язки та обмеження), в кінцевому рахунку, спрямовані на забезпечення прав і законних інтересів фізичної або юридичної особи, що звернулася до адвоката за захистом, представництвом або іншими видами правової допомоги. Натомість запропоновані зміни ризикують знищити взагалі систему правосуддя в Україні. Після прийняття законопроекту № 1013 громадян України в судах захищатимуть некваліфіковані аматори, які, здебільшого, не тільки не мають фахової юридичної освіти, але й не мають уявлення про систему і засоби українського права.

По-друге, «звичайні» юристи просто не мають того інструментарію, аби захистити права громадян на найвищому рівні. Як приклад тут доречно згадати інститут адвокатської таємниці. До неї за законом про адвокатуру (ст. 22) відноситься інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Обов’язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на осіб, яким вона була довірена. Для цього адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання зобов’язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ до неї сторонніх осіб або її розголошення. А ті, хто винен в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом. Тобто закон не лише накладає на адвокатів обов’язок (який також посилюється Правилами адвокатської етики та процедурою дисциплінарної відповідальності), але й змушує усіх інших осіб, у тому числі, представників правоохоронних органів, поважати обмін «делікатною» інформацією між адвокатом і клієнтом. Всього цього громадяни у разі прийняття проекту №1013 будуть позбавлені.

Оскільки положення проекту №1013 стосуються демократичних принципів, верховенства права та функціонування демократичних інституцій у державі, Асоціація вітає звернення до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) щодо отримання висновку про відповідність проекту закону європейським стандартам та цінностям.

3. Щодо реформування прокуратури

Сумнівною є пропозиція законопроекту №1032 щодо надання права Генеральному прокуророві особисто визначати порядок утворення, перелік, територіальну юрисдикцію, порядок реорганізації та ліквідації обласних та окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатів (статті 10, 12 та ін. Закону України «Про прокуратуру» у редакції проекту). Адже гранична кількість працівників інших державних органів визначається законом, указом президента або урядовою постановою (розпорядженням), а чисельність усіх військових формувань та МВС – виключно законом. І це при тому, що Генеральний прокурор має право видавати накази, які в силу вимог пропонованої редакції частини другої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» не підлягатимуть державній реєстрації. Такі необмежені власні повноваження створюють, окрім іншого, суттєві корупційні ризики у країні, де це поки що залишається нагальною проблемою.

Порушення прав учасників судового провадження вбачається і у змінах до ст. 347 КПК, які запропоновані проектом №1009. Наразі, якщо учасники судового провадження заявили клопотання, судовий розгляд починається з оголошення прокурором обвинувального акта в повному обсязі. Так само за клопотанням учасників судового провадження у повному обсязі оголошується позовна заява, якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов (частини 2, 3 ст. 347 КПК). Законопроектом пропонується позбавити сторони можливості звертатися з відповідними клопотаннями. А відтак можливим буде виключно короткий виклад відповідних відомостей. Крім того, суд, з врахуванням розумних строків, може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви. На наш погляд, неприпустимо обмежувати особу у праві знати, в чому її обвинувачують, а також з якими вимогами звертаються в цивільному позові.

4. Щодо реформування судової системи

Законопроект №1008 внесено з порушенням вимог чинної ст. 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якими: судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом (ч. 1); зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ч. 2). У проекті, зокрема, передбачені також зміни до законів України «Про очищення влади» (п. 1 розділу І проекту), «Про Вищу раду правосуддя» (п. 3 розділу І проекту). У свою чергу, законопроектом пропонується ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виключити.
Наголошуємо, що внесення запропонованих проектом змін не сприятиме забезпеченню несуперечливого комплексного врегулювання питань організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Адже тим самим фактично надається можливість вносити зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» будь-якими законами, що ускладнить їх відслідковування, а тому збільшить вірогідність законодавчих суперечностей.

Звертаємо також увагу, що скорочення вдвічі суддівського корпусу Верховного Суду матиме наслідком значне навантаження на суддів. З огляду на те, що на розгляді Суду знаходиться більше 63 тисяч справ, це збільшить тривалість строку розгляду справ, що не відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Такі рішення, ініційовані Президентом і прийняті парламентом, можуть сприйматися як зазіхання на незалежність судової гілки влади

Асоціація захисту прав правників України змушена заявити свою категоричну позицію стосовно окремих невірних кроків на шляху реформування правової системи, що у разі прийняття законопроектів №№1008, 1009, 1013, 1032 у їх нинішньому вигляді, без додаткових консультацій з правничими спільнотами, може призвести до фатальних наслідків, а саме – спотворення ідеї розбудови в Україні Правової Держави.

Закон і Бізнес