Закон і Бізнес


Колесниченко остаточно програв «ЗіБ»

ВСС поставив крапку в спорі голови ВРЮ з газетою


№52 (1091) 29.12—04.01.2012
36090

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ підтримав позицію «ЗіБ» і відхилив касаційну скаргу Володимира Колесниченка. Таким чином, ВСС поставив крапку в спорі між редакцією газети та головою ВРЮ — ухвала цього суду оскарженню не підлягає.


Керівник ВРЮ вже втретє програв редакції газети, яку звинуватив у посяганні на його честь і ділову репутацію. До цього з його аргументами не погодилися Печерський районний і столичний апеляційний суди. ВСС своєю ухвалою остаточно розв’язав конфлікт.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах під головуванням Дмитра Луспеника, проаналізувавши аргументи позивача й вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи «не містять мотивів незаконності судового розгляду стосовно рішення позову по суті вимог».

Нагадаємо: приводом для подання позову про захист честі, гідності та ділової репутації на ТОВ «Редакція газети «Закон і Бізнес» до Печерського райсуду стала розміщена на сайті «ЗіБ» інформація. У статтях мова йшла про можливі фінансові зловживання з боку керівництва Вищої ради юстиції при ремонті адміністративних будівель ВРЮ. У вересні цього року В.Колесниченко зажадав визнати недостовірною та спростувати вказану інформацію. Свої вимоги він аргументував тим, що займає відповідальну посаду та є публічною особою, тому поширена ЗМІ інформації завдає шкоди його «професійному авторитету» й діловій репутації.

Але Феміда не погодилася з доводами Володимира Миколайовича: обидві судові інстанції дійшли висновку, що наведені твердження є оціночними судженнями і згідно з Цивільним кодексом не можуть бути предметом судового захисту.

Як аргументи Печерський районний суд м.Києва навів практику Європейського суду з прав людини. Скажімо, в справі «Лінгенс проти Австрії» ЄСПЛ відзначає, що вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною та порушує свободу вираження думки, яка є фундаментальною частиною права й охороняється ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А в рішеннях Євросуду у справах «Обершлік проти Австрії», «Прагер і Обершлік проти Австрії» говориться про те, що журналістська свобода передбачає також використання висловів, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що «позивач має право на захист свого приватного права згідно з п.2 ст.10 Конвенції з прав людини, але межа цього захисту його репутації повинна бути такою, щоб забезпечити і вільне обговорення його дій як особи, яка відповідно до ст.25 закону «Про державну службу» є державним службовцем першої категорії, тобто публічною особою, і межі допустимої критики стосовно нього ширші, ніж стосовно приватної особи».

Суд визнав, що у випадку, якщо оціночні судження чи думки, поширені в ЗМІ, яким-небудь чином образили або зачепили позивача, він міг скористатися правом на відповідь у тому ж ЗМІ (до речі, «ЗіБ» пропонував такий варіант В.Колесниченку, але він від цього відмовився).