Суддю з Дніпра відсторонили від посади за порушення правил юрисдикції

Суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дениса Власенка тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на підставі рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за вчинення дисциплінарного проступку.

Про це «ЗіБ» повідомили в прес-службі ВРП.

Згідно з частиною сьомою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і частиною другою статті 62 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», враховуючи рішення, ухвалене Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя 23 травня 2018 року, суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Д.Власенка відсторонено від здійснення правосуддя.

Дисциплінарна справа відносно судді була відкрита за позовом особи, яку не було залучено до участі у справі, що перебувала у провадженні Д.Власенкова.

Суддя розглядав справу за позовом особи до приватного нотаріуса про визнання дій протиправними щодо відмови у вчиненні нотаріальних дій щодо  права власності на нерухоме майно.  Суддя даний позов задовольнив, проте невдовзі  інша особа оскаржила постанову судді, посилаючись на те, що саме вона є власником нерухомого майна, а суд першої інстанції не залучив її до участі у справі, не установив усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, чим грубо порушив норми процесуального права.

Суддя Д.Власенко, прийнявши позовну заяву до розгляду і вирішивши спір, який не належало розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник у зв’язку із реалізацією особами прав власника майна, та припинивши право власності на таке нерухоме майно, незважаючи на наявність реєстрації права власності на  майно, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, грубо порушив приписи статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності на майно.

Діями судді порушено правила про юрисдикцію, такі дії призвели до порушення основоположних прав людини.

При цьому частина позовних вимог особи, що оскаржувала відмову у вчиненні нотаріальних дій взагалі не стосується дій нотаріуса як суб’єкта владних повноважень, а тому відповідно до положень статті 17 КАС України не належить до юрисдикції адміністративного суду взагалі.

Крім того, частину майна, стосовно якого були заявлені позовні вимоги, на час розгляду справи було зареєстровано за іншою особою. За таких умов прагнення позивача зареєструвати право власності на вказане майно за собою свідчить про існування спору про право цивільне, а саме про право власності на нерухоме майно, який повинен був вирішуватись виключно місцевими загальними або господарськими судами залежно від суб’єктів спору.

Як зазначила Дисциплінарна палата ВРП, порушення правил про юрисдикцію було допущено суддею не внаслідок недбалості, а умисно. У своєму рішенні він фактично визнає наявність спору щодо нерухомого майна, зазначаючи, хто є «дійсним власником» або «законним власником» відповідного майна.

Враховуючи викладене, поведінка судді Д. Власенка під час здійснення правосуддя у справі свідчила про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, наслідком вчинення якого стало притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України від 07.06.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», а саме: допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права власності та права на справедливий суд), що відповідає проступку, який передбачений на цей час пунктом 4 частини першої статті 106 чинного Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».