
Что нельзя носить юристу на работу: правила делового этикета от эксперта
Для юриста костюм тройка все еще остается беспроигрышным вариантом.
Мы привыкли считать, что профессионализм адвоката измеряется только знанием закона. Но первое впечатление формируется еще до первого слова – осанка, рукопожатие, цвет галстука.
Чотири канали враження
В UNBA NextGen відбувся вебінар «Сучасні правила етикету для професійного розвитку адвокатів та іміджу професії». Модератором заходу виступила адвокат, регіональний представник UNBA NextGen у Волинській області Наталія Савчук, а лектором — експерт з етикету, к.ю.н., засновниця культурно-освітнього проєкту «Etiquette Familia» Вікторія Ромащенко.
Спікер зазначила, що професійний імідж адвоката формується за чотирма каналами: візуальним (зовнішній вигляд, дресс-код, охайність), вербальним (голос, словниковий запас, вміння слухати), невербальним (жести, постава, зоровий контакт, рукостискання) та репутаційним (особисті цінності, конфіденційність, поведінка в соцмережах). «Ми можемо сформувати і справляти приємне враження на наших клієнтів, наших колег, підлеглих, суддівський корпус лише тоді, коли наш зовнішній світ співпадає з нашим внутрішнім світом», — пояснила В.Ромащенко.
За її словами, ці канали працюють лише у зв’язці, а сьогодні до них додається й п’ятий — вміння чесно й прозоро використовувати штучний інтелект у професійній діяльності, не вводячи в оману ні колег, ні клієнтів.
Вітання та знайомство
Розпочинати знайомство спікер порадила із зорового контакту та легкої усмішки. В.Ромащенко розмежувала два типи посмішок — легку, яка торкається лише вуст, та усмішку Дюшена, коли до процесу підключаються й очі. В момент особистого представлення завжди називають повне ім’я, а не скорочене — «Вікторія», а не «Віка», підкреслила лектор.
Якщо потрібно познайомити двох незнайомих людей між собою, спершу називають ім’я того, хто старший за посадою, званням чи віком, а вже потім представляють йому співрозмовника — разом із кількома словами про те, чим ця людина цікава чи корисна. «Таке представлення завжди набагато приємніше, ніж просто «познайомтеся»», — зауважила В.Ромащенко, додавши, що серед типових помилок — відсутність зорового контакту, звертання без імені та звичка забувати познайомити знайомого з незнайомим, коли стоїш поруч із двома людьми одночасно.
Рукостискання і картка
Окремий блок лекції був присвячений церемоніалу рукостискання. Золоте правило просте: старший за посадою, званням чи рангом подає руку першим. У діловому просторі це стосується як чоловіків, так і жінок — радянська традиція, за якою жінка подає руку лише для поцілунку, у бізнес-етикеті не діє.
Спікер продемонструвала приклади некоректних рукостискань, серед яких так звана «мертва рибка» — слабкий потиск без обхоплення долоні. «Часто грішить серед політиків, звісно, Дональд Трамп. Він любитель різних, різких, непередбачуваних рукостискань», — зазначила лектор, додавши, що служби протоколу нерідко вивчають манеру американського президента, аби підказати іншим політикам, як реагувати на його прояви. Не менш промовистим прикладом стала світлина з аудієнції Анджеліни Джолі в Букінгемському палаці, де акторка неправильно розвернула долоню під час привітання.
Руку не подають людині вищого рангу — наприклад, судді, — а також тим, хто фізично не може відповісти на потиск. У таких випадках можна прикласти руку до серця й злегка вклонитися. Рукостискання не здійснюють через стіл, поріг чи в гардеробній кімнаті, а зустрічаючи клієнта в офісі, за словами В.Ромащенко, варто вийти з-за столу йому назустріч.
Значну увагу спікер приділила бізнес-картці, яку назвала інструментом, важливішим за соціальні мережі: «Соціальні мережі постійно грають з нами якусь гру, змінюються алгоритми... Бізнес-картка на сьогоднішній день — це один з найнеобхідніших інструментів, завдяки якому ви чітко пам’ятаєте, як звуть людину». Стандартний розмір — 8,5 х 5,4 см, папір — щільний картон білого чи кремового кольору, шрифт — Times New Roman, а яскраві кольори із золотими літерами лектор назвала поширеною помилкою.
Дрес-код та дипломатія
Дрес-код для чоловіків, за словами лектора, класичний: темно-синій або темно-сірий костюм-двійка чи трійка, сорочка виключно з довгим рукавом, шкіряний ремінь без прикрас, шкарпетки в тон брюкам і такої довжини, щоб під час сидіння не оголювалась нога. Спікер нагадала правило «No brown in town» — коричневе взуття в місті вважається порушенням найвищого стандарту ділового етикету, адже історично цей колір асоціювався із сільською, а не міською діяльністю.
Для жінок дрес-код трохи гнучкіший: допустимі спідниця, сукня чи брючний костюм, ширша палітра кольорів, включно з чорним. Розріз спідниці не повинен перевищувати 10 см, а спідниця-олівець, попри поширену думку, не є діловим елементом, якщо вона надто вузька для того, щоб у ній сісти в авто. Взуття — закрите, підбор від 3 до 7 см, колготки — обов’язкові, нейтрального кольору, а прикрас, за протокольним правилом, має бути не більше 13 — включно з ґудзиками на жакеті чи сукні.
Завершуючи лекцію, В.Ромащенко звернулася до слухачів із думкою про те, що сьогодні для клієнтів вирішальним фактором стає не лише професіоналізм, а й культурна компетентність та вміння дипломатично залагоджувати конфлікти. «Найкраще, що ми можемо сьогодні зробити в комунікації один з одним — це віддавати», — наголосила спікер.
Відповідаючи на запитання слухачів, лектор порадила завжди відповідати на рукостискання, навіть якщо співрозмовник помилився в етикетній нормі: «Справжня вихованість полягає в тому, що ми даємо цій людині можливість не відчувати себе необізнаною». Щодо участі в судових засіданнях у форматі відеоконференції з відпустки, спікер порадила обрати тиху локацію, перевірити звук і одягтися відповідно до формату засідання. Релігійні прикраси, за словами В.Ромащенко, варто носити приховано — під сорочкою або на короткому ланцюжку.
Ще одне практичне запитання стосувалося сумок у судовій залі. Спікер порадила: великий діловий портфель чи сумку-А4 завжди ставлять на підлогу, а не на стіл, стілець чи диван. Мініатюрна сумочка доречна лише тоді, коли в ній не потрібно носити документи чи ноутбук — інакше йдеться про діловий портфель розміром не менше А4.
На завершення лектор нагадала: чим вищий градус конфлікту, тим більше зусиль варто докласти, щоб розв’язати його на «найтепліших» дипломатичних нотах. Адже, за практикою американських адвокатів, найкраще рішення — те, що знайдене ще до судового засідання.