Не налог на OLX, а контроль доходов с платформ: что изменяет новый закон
Кирилл Кузнецов, секретарь Комитета НААУ по защите бизнеса и инвесторов
Принятый 9 июня закон о внесении изменений в Налоговый кодекс, который в медиа называют «налогом на OLX», действительно имеет более широкий предмет регулирования: речь идет не об одном сервисе продажи подержанных вещей, а о механизме налогового администрирования доходов, полученных физическими лицами через цифровые платформы.
Що регулює закон
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» має дві паралельні цілі, які в його тексті нерідко переплітаються.
Перша — міжнародна: імплементація Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів платформ та директиви Ради ЄС 2021/514, відомої як DAC7. Друга — внутрішня: оподаткування доходів фізичних осіб, які продають товари або надають послуги через цифрові платформи, із застосуванням пільгового режиму для масового сегменту дрібних продавців і виконавців послуг.
Цифровою платформою вважається будь-яке програмне забезпечення — вебсайт, мобільний застосунок або їхня частина, — яке з’єднує продавців із покупцями чи замовниками послуг. У цьому сенсі платформами можуть бути OLX, Temu, Airbnb, Booking, Upwork, Fiverr, Uber та інші подібні сервіси.
Під регулювання потрапляють доходи від кількох видів діяльності: продажу товарів, тобто будь-якого матеріального майна; надання особистих послуг, коли роботи виконуються за завданням через платформу онлайн або офлайн; оренди нерухомості, зокрема житлової, нежитлової нерухомості та паркувальних місць; а також оренди транспортних засобів.
Водночас не кожне програмне забезпечення є платформою у розумінні закону. Якщо сервіс лише обробляє платежі, рекламує послуги або перенаправляє користувача на інший ресурс без втручання у саму діяльність, він не вважається цифровою платформою. Тому банківські додатки, агрегатори оголошень без функції угоди та суто рекламні сервіси залишаються поза сферою дії цього регулювання.
Коли фізична особа потрапляє під дію закону
Для фізичних осіб ключове питання — чи є їхня активність на платформі випадковою, чи вже має ознаки регулярного доходу. Якщо особа час від часу продає непотрібні речі на OLX і здійснила через платформу не більше 30 продажів товарів на рік, а загальна сума виплаченої або зарахованої винагороди за такі продажі не перевищує 2000 євро на рік, закон практично не впливає на такого продавця. У такому разі платформа не звітує про нього до ДПС і не утримує податок.
Якщо ж дохід є регулярним і перевищує цей поріг, платформа автоматично стає податковим агентом продавця та утримує 10% ПДФО. Доходи, які оподатковуються за цією ставкою, звільняються від військового збору.
Для застосування пільгової ставки 10% мають виконуватися кілька умов. Фізична особа має бути резидентом України, мати щонайменше один рахунок у банку або небанківського надавача платіжних послуг в Україні та повідомити про нього платформу. Розрахунки мають здійснюватися лише у грошовій формі — готівкою або безготівково через повідомлений рахунок. Крім того, до особи не повинні застосовуватися санкції, вона не має використовувати працю найманих працівників і продавати підакцизні товари. Окрема умова — платформа має бути зареєстрована у переліку ДПС.
Закон також встановлює неоподатковуваний поріг для доходів від продажу товарів. Дохід до 2000 євро на рік в еквіваленті за курсом НБУ на 1 січня звітного року не оподатковується взагалі. Цей поріг стосується лише продажу товарів.
Пільгова ставка 10%, передбачена пунктом 178-1.3 Податкового кодексу, застосовується до доходу фізичної особи — продавця, отриманого від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, у межах 834 мінімальних заробітних плат на рік. У 2026 році, якщо мінімальна заробітна плата становить 8688 грн, цей поріг становив би близько 7,2 млн грн.
Обов’язки платформ
Для операторів платформ закон запроваджує окремий пакет обов’язків — від постановки на облік до щорічної звітності та перевірки даних продавців.
Кожна підзвітна або кваліфікована платформа зобов’язана стати на облік у ДПС протягом 60 днів з моменту укладення першого договору з продавцем. Реєстрація відбувається в електронній формі, а для нерезидентів передбачене спеціальне портальне рішення.
Щороку до 31 січня платформа має подавати до ДПС звіт про доходи підзвітних продавців. ДПС, своєю чергою, передаватиме відповідну інформацію іноземним компетентним органам у межах Багатосторонньої угоди DPI.
Оператори платформ також повинні збирати і верифікувати інформацію про продавців: прізвище, ім’я та по батькові або назву, адресу, ідентифікаційний номер, рахунок. Якщо продавець не надає документи після двох нагадувань, платформа зобов’язана або припинити ділові відносини з ним, або заблокувати доступ до платформи, або зупинити виплату.
Документи, пов’язані з виконанням цих обов’язків, необхідно зберігати не менше 1825 днів, тобто п’ять років.
Відповідальність платформ
Закон доповнює Податковий кодекс новими складами правопорушень і штрафами, зокрема стст.117.7 та 1182.
За неподання оператором платформи заяви про взяття на облік передбачено штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат. Неподання звіту про доходи підзвітних продавців тягне штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.
За несвоєчасне подання звіту або несвоєчасне подання виправленого звіту на вимогу контролюючого органу встановлено штраф у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати за кожен день прострочення.
Якщо оператор подає звіт про доходи продавців із неповними або недостовірними відомостями чи помилками, штраф становить 0,5 мінімальної заробітної плати за кожного продавця у помилковому рядку.
Передбачена відповідальність і за подання звіту з неповними або недостовірними відомостями чи помилками внаслідок порушення правил належної комплексної перевірки, а також за умисне невключення до звіту інформації про підзвітного продавця. У такому разі штраф становить 5% від сукупної винагороди такого продавця, сплаченої або зарахованої протягом звітного періоду, але не менше однієї мінімальної заробітної плати.
Для платформ-нерезидентів передбачена окрема процедура. Якщо така платформа не виконує свої обов’язки, ДПС надсилає повідомлення через компетентний орган іноземної держави.
Коли норми запрацюють
Норми про оподаткування доходів фізичних осіб через цифрові платформи, зокрема ст.1781 ПК та відповідні зміни до стст.167, 168, 170 і 171 ПК, набирають чинності 1 січня 2027 року.
Першим звітним роком буде 2027 рік, а перший звіт платформи мають подати до 31.01.2028.
Формально у платформ є час на підготовку. Водночас часу не так багато: до 1.11.2026 необхідно вже мати готову систему реєстрації.
Загалом закон є значущим кроком до стандартів ОЕСР і цифрового compliance, характерного для держав — членів ЄС. Він не є конфіскаційним за характером і не запроваджує нових ставок, а переводить існуючі обов’язки у площину реального виконання через механізм платформ як податкових агентів.
Водночас якість правозастосування залежатиме від того, наскільки ДПС та Кабінет Міністрів забезпечать якісну підзаконну регламентацію до 1 листопада 2026 року. Відстеження цього процесу є завданням для всіх, хто консультує клієнтів у сфері цифрової економіки.