От собирателя до владельца
Как зарабатывать, сохранять, тратить и приумножать: советы финансовых советников для адвокатов
Мастер-класс по финансовой грамотности для адвокатов в молодежном комитете «NextGen» НААУ.
Адвокаты умеют защищать чужие интересы в суде, а что насчет собственных финансов? На мастер-классе NextGen финансовые советники поделились системой, которая превращает хаотичные доходы в слаженный механизм.
Збирач чи господар?
У молодіжному комітеті «NextGen» Національної асоціації адвокатів України відбувся майстер-клас з фінансової грамотності. Тему «Заробляти, зберігати, витрачати та примножувати» розкрили фінансовий радник Андрій Галько та сертифікований коуч Олексій Каптор.
Перш ніж говорити про конкретні інструменти, А.Галько запропонував слухачам виконати базову вправу: оцифрувати власний фінансовий добробут. Для цього треба відповісти на три запитання — скільки потрібно щомісяця для комфортного стилю життя, яка сума необхідно на великі цілі (житло, автомобіль, освіта дітей) і скільки капіталу вистачить, аби взагалі не залежати від активного доходу. Останнє спікер запропонував розрахувати просто: помножити бажаний місячний стиль життя приблизно на 200.
«Будь-яка людина, котра на 100% залежить від свого доходу, вона в певному сенсі є рабом своєї діяльності. Оскільки у випадку чогось не може забезпечити необхідний рівень життя», — зазначив А.Галько.
Без розуміння цих цифр, за словами спікера, складно планувати будь-що. Бо точка «Б» — бажаний фінансовий стан — це не абстрактне «добре жити», а конкретна сума капіталу з прив’язкою до терміну.
Водночас А.Галько запровадив поняття, яке пояснює фінансову психологію краще за будь-яку теорію, — «збирач» і «господар». Збирач живе за принципом «знайшов — витратив», перебуваючи в постійному циклі заробітку й витрат без накопичення. Господар, натомість, завжди зберігає певний запас, який дозволяє не просто виживати, а створювати.
«Якщо людина не навчиться цій якості, не обійде певні інстинкти, то значною мірою залишиться тим збирачем, котрий просто ходить від угоди до угоди, від клієнта до клієнта, з місяця в місяць заробляє, витрачає, заробляє, витрачає, і в результаті жодного розвитку не відбудеться», — пояснив він.
Спікер також нагадав про «ефект порівняння» — коли ми дивимося на чужий стиль життя й або починаємо витрачати понад свої можливості, або впадаємо в депресію. В обох випадках це негативно впливає на фінансові показники. Тому важливо будувати «оболонку захисту» — свідомо формувати оточення з однодумців і не орієнтуватися сліпо на чужі стандарти.
Не час, а цінність
О.Каптор зосередився на навичці заробляти. Ключова ідея — перестати продавати свій час і починати продавати свою цінність.
«Ваш досвід, ваш час і ваші навички, а також результат, який ви даєте клієнту, — це має бути найвигідніша інвестиція в його питанні прямо зараз. І тоді система працює на вас», — наголосив він.
Для ілюстрації О.Каптор навів приклад двох адвокатів. Один береться за будь-яку справу — розлучення, ДТП, дрібні крадіжки, — бере $300 за справу і веде 10 клієнтів на місяць. Другий спеціалізується виключно на захисті прав інтелектуальної власності, бере $1500 і веде дві справи. Обидва заробляють по $3000, але перший витрачає 200 годин, другий — 40. «У цьому відмінність між ремісником і тим, хто будує свою цінність і свою нішу. Чим вища ніша, тим більший чек», — підсумував спікер.
О.Каптор також нагадав, що вартість послуг треба регулярно переглядати — не тому, що хочеться більше, а тому, що досвід об’єктивно зростає, а інфляція знецінює фіксований прайс. Варто слідкувати, які джерела доходу розвиваються, де є нереалізований потенціал, і позбуватися клієнтів, що забирають 80% енергії при мінімальній винагороді.
Про навичку зберігати говорив А.Галько. На його переконання, без цієї навички навіть висока зарплата не дасть стабільності — доходи просто «підтягуватимуть» за собою витрати. Він виділив три принципи: розділяти, автоматизувати, захищати.
Розділяти — означає тримати гроші практики, особисту зарплату і накопичення на різних рахунках. Плутати ці потоки — «ілюзія багатства»: адвокат думає, що заробляє $5000, а насправді чистий прибуток після всіх витрат практики може виявитись вдвічі меншим.
Автоматизувати — це налаштувати списання певного відсотка доходу на накопичення, не покладаючись на власну силу волі.
«Ви викидаєте фактор особистості. Це все робиться по інерції», — пояснив А.Галько, порівнявши цей механізм з підпискою на стримінгові сервіси: списується автоматично, формуючи суму з місяця в місяць.
На підтвердження він розповів про клієнта, якому за півроку автоматичного відрахування непомітно накопичилось 120 тис. грн. Системність дає системний результат — такий висновок.
Гроші під матрацом
Щодо усвідомленого ставлення до витрат, О.Каптор запропонував просте запитання перед кожною значною тратою: «Це — інвестиція чи злив грошей?» — тобто чи принесе ця покупка реальну вигоду: звільнить час, підвищить кваліфікацію, залучить клієнтів. Офіс преміум-класу, яким ніхто не користується, бо адвокат переважно працює онлайн, — показовий приклад, на якому спікер наголосив особливо.
Навичку примножувати розкрив А.Галько. Він пояснив різницю між зберіганням грошей «під матрацом» та їх інвестуванням. Адвокат, який у 35 років починає щомісяця відкладати $200 до сейфу, через 20 років матиме $48 тис. Той, хто ті самі кошти інвестує в фондовий ринок зі середньорічною дохідністю 10%, — близько $151 тис.
«Хто розуміє, як працює складний відсоток, знає, що він має майже магічну властивість», — додав спікер.
Для визначення потрібного капіталу А.Галько нагадав правило 4%: якщо щорічно знімати лише 4% від накопиченого капіталу, сам капітал не зменшиться. Тому бажаний щомісячний пасивний дохід потрібно помножити на 200 — це і є орієнтовна цільова сума. Конкретний набір інструментів — ETF на фондовому ринку, інвестиційне страхування, недержавні пенсійні фонди — підбирається індивідуально.
«Немає ідеальних інструментів, є інструменти під конкретні задачі», — підкреслив А.Галько, проводячи паралель із юридичними спеціалізаціями.
Завершуючи майстер-клас, спікер нагадав: фінансовий добробут — це не лише особиста справа. Чим заможніший кожен, тим більший внесок у добробут суспільства, бо «доходи однієї людини — це витрати іншої, і навпаки». Тому прокачати навичку витрачати і накопичувати означає запустити ширший процес — не лише для себе.