Обыск помещения и личный обыск: цель, границы, гарантии и право на адвоката
Законодательство не содержит определения понятия обыска лица, поэтому нет четкого разграничения такого обыска с обыском жилья или иного владения.
ИГОРЬ ГЛУШКО, партнер GOLAW, руководитель практики уголовного права, адвокатОбыск — одно из наиболее интенсивных следственных действий, существенно вмешивающееся в частную сферу, личное пространство и неприкосновенность жилья или другого владения. Для бизнеса, должностных лиц и обычных граждан это всегда стрессовая ситуация, в которой легко допустить ошибки, которые впоследствии усложнят защиту.
Особливо важливим під час обшуку є забезпечення конфіденційності спілкування з адвокатом. Адже така комунікація становить адвокатську таємницю (див. «Підслуховувати заборонено!», «ЗіБ» від 23.01.2026. — Прим. ред.).
Нижче подано стислий та практикоорієнтований огляд ключових норм КПК, позицій Верховного Суду та стандартів ЄСПЛ, які слід знати кожному, хто може опинитися в ситуації проведення обшуку.
Обшук: мета, межі та процесуальні гарантії
Кримінальний процесуальний кодекс визначає, що будь-яка слідча дія має чітку мету та межі. Слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання або перевірку доказів, а їх проведення допускається лише за наявності достатніх відомостей про можливість досягнення цієї мети.
Законодавець визначив, що обшук проводиться виключно з метою:
виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення;
відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого злочинним шляхом;
встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Недоторканість житла чи іншого володіння особи гарантується Конституцією. Обшук проводиться в обсязі, необхідному для досягнення його ж мети. При цьому така слідча дія може проводитись як в усьому, так і частині житла чи іншого володіння особи (транспортний засіб, земельна ділянка, гараж тощо).
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
Ключові гарантії для особи при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії:
судовий контроль. Проникнення до житла чи іншого володіння, а також проведення в них огляду чи обшуку можливе лише на підставі вмотивованого рішення суду. Виняток допускається лише у невідкладних випадках: коли необхідно врятувати життя чи майно або триває безпосереднє переслідування особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення. Навіть у таких ситуаціях правоохоронці зобов’язані невідкладно звернутися до слідчого судді для отримання дозволу «постфактум». Відмова суду робить здобуті докази недопустимими та зумовлює обов’язок їхнього знищення. В умовах воєнного стану передбачено особливе правило: якщо слідчий суддя об’єктивно не може здійснювати свої повноваження, їх тимчасово виконує керівник відповідної прокуратури. У такому разі обшук може проводитися на підставі його постанови;
чіткі межі дозволу. В ухвалі мають бути конкретизовані приміщення (їх частини), в яких дозволено проводити обшук, а також речі, документи й особи, яких планується відшукати (ст.235 КПК). Це визначає допустимі межі дій слідчого та прокурора;
пропорційність втручання. Слідчий суддя, надаючи дозвіл, повинен переконатися, що обшук є найбільш доцільним, ефективним і пропорційним способом досягнення мети, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи. (ст. 234 ч. 5 КПК України);
обов’язкова відеофіксація. Обшук житла чи іншого володіння особи фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису (ст.104, ч.10 ст.236 КПК). Запис є невід’ємним додатком до протоколу. Речі або документи, знайдені під час не зафіксованого на записі обшуку (чи його частини) не можуть використовуватися як доказ;
права учасників. Особам, чиї права можуть бути обмежені, роз’яснюються їхні права (ст.223 КПК), вони мають право робити заяви й зауваження, які вносяться до протоколу (ст.104, ст.236 ч.8 КПК);
присутність понятих. Обшук житла чи іншого володіння особи проводиться за обов’язкової участі не менше двох понятих, незалежно від використання технічних засобів фіксації (ч.7 ст.223 КПК). Виняток можливий лише в умовах дії воєнного стану: якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або створює загрозу їхньому життю чи здоров’ю, обшук або огляд можуть здійснюватися без них. У такому разі хід і результати слідчої дії мають бути безперервно зафіксовані відеозаписом, що слугує гарантією достовірності фіксації. Такий підхід відповідає позиції Верховного Суду, який у постановах від 12.06.2025 у справі №638/4632/22 та від 25.01.2024 у справі № 453/245/21 підтвердив можливість застосування спеціальних процесуальних правил під час дії воєнного стану;
час проведення обшуку. Ще однією гарантією належного проведення обшуку є дотримання часових обмежень, установлених кримінальним процесуальним законом. КПК забороняє проводити слідчі (розшукові) дії у нічний час — з 22:00 до 6:00 за винятком справді невідкладних ситуацій, коли зволікання може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі підозрюваного (ч. 4 ст.223 КПК). У свою чергу, обшук житла чи іншого володіння повинен проводитися у такий час і спосіб, щоб завдавати найменшої шкоди звичайному ритму життя особи, якщо лише дотримання цього правила не суперечить досягненню мети обшуку (ч.2 ст.236 КПК);
право на захист. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий чи прокурор зобов’язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. Однак, слід зазначити, що запрошення адвоката не зупиняє проведення обшуку до його появи та допущення на місці проведення обшуку (чч.1, 3 ст.236 КПК).
Винятком є проведення особистого обшуку, під час якого слідчий чи прокурор зобов’язані у випадку запрошення адвоката очікувати його протягом трьох годин.
Обшук особи: коли він можливий і чи потрібна окрема ухвала суду
Особистий обшук не є самостійною слідчою дією, не потребує окремого дозволу суду на його проведення та може бути проведений у двох випадках:
у випадку затримання особи за підозрою у вчиненні злочину відповідно до ст.208 КПК;
під час обшуку житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді. При цьому за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук будь-кого з осіб, які перебувають у житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження (ч.5 ст.236 КПК).
Наведені вимоги відображені у постановах ВС від 31.01.2023 у справі №761/34884/15-к; від 26.09.2023 у справі №404/2409/20; від 17.01.2023 у справі №648/1543/15-к.
При цьому особа, яка проводить особистий обшук, так і поняті мають бути тієї самої статі, що й особа, яка обшукується. Крім того, на слідчого чи прокурора покладається обов’язок очікування до 3 годин адвоката чи представника у випадку їх запрошення особою щодо якої проводиться така слідча дія. Обшук особи повинен проводитися з дотриманням правил стст.223, 236, 615 КПК, з фіксацією в протоколі й відеозаписі.
Слід звернути увагу на те, що законодавство не містить визначення поняття обшуку особи, тому немає чіткого розмежування такого обшуку з обшуком житла чи іншого володіння особи. Безумовно, якщо вилучення розшукуваних речей відбувається, наприклад, з кишені, воно має проводитися виключно в межах обшуку особи.
Дещо спірною видається ситуація, коли під час обшуку приміщення особа тримає в руках річ, яку відмовляється передати на вимогу слідчого чи прокурора. Чи можливе примусове вилучення такої речі з рук у межах обшуку приміщення? На думку автора, відповідь є негативною: будь-які дії спрямовані на пошук та вилучення речей, які вимагають фізичного контакту з особою, мають проводитися виключно під час обшуку особи з дотриманням відповідних гарантій.
Право на захисника: що гарантує закон, а що — практика судів
Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Вони зобов’язані допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення (чч.1, 3 ст.236 КПК).
Верховний Суд у постанові від 26.09.2023 у справі №404/2409/20 звернув увагу, що закон не покладає на слідчого обов’язку забезпечити присутність захисника під час обшуку. Натомість закріплюється гарантія: якщо особа хоче залучити адвоката, орган досудового розслідування не має права цьому перешкоджати.
Неврегульованим залишається питання щодо можливості проведення обшуку без участі адвоката в тих випадках, коли особа, яка є учасником обшуку відповідно до ст. 52 КПК, має право на обов’язкову участь захисника (підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину або у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, має фізичні чи психічні вади, не володіє мовою, якою ведеться судочинство тощо). Зважаючи на зазначене, вважаю, що в таких випадках слідчий чи прокурор зобов’язані дочекатися запрошеного адвоката або забезпечити його участь самостійно, і лише після цього продовжити проведення обшуку.