Закон і Бізнес


Ненадлежащее доказательство

Аналитические справки БЭБ как основание для давления на бизнес


Артур Ступак, партнер Carlton & Amrok и Анна Демченко, юрист Carlton & Amrok

31.12.2025 12:07
АРТУР СТУПАК, партнер Carlton & Amrok;
АННА ДЕМЧЕНКО, юрист Carlton & Amrok
240

В последнее время БЭБ активно использует аналитические справки как основание для открытия уголовных производств, проведения следственных действий и блокирования деятельности предприятий. То есть фактически аналитическая справка в таком случае воспринимается как доказательство, хотя законодательством этого не предусмотрено, что вызывает беспокойство среди юристов и бизнеса.


Відповідно до ст.1 закону «Про Бюро економічної безпеки», аналітична діяльність є однією з основних функцій БЕБ, яка спрямована на збір, обробку і аналіз інформації для виявлення економічних порушень, які можуть стати підставою для кримінального переслідування. Перш за все, мета такої діяльності — це захист економіки, але без чіткого та прозорого регулювання така діяльність може стати інструментом тиску на бізнес.

Так, аналітична довідка представляє собою документ, підготовлений у межах аналітичної діяльності, який містить безпосередньо аналіз податкової, фінансової чи митної інформації, зіставлення даних з реєстрів та висновки щодо можливих порушень.

В результаті проведеної аналітичної діяльності, довідка часто стає підставою для внесення відомостей до ЄРДР, проведенню обшуків, арешту майна та блокування рахунків, що блокує діяльність бізнесу.

Фактично проблема полягає в тому, що аналітична функція БЕБ підміняє собою доказування, тоді як вона не може замінити акт податкової перевірки, встановити факт порушення законодавства чи бути підставою для арешту майна.

За статистикою, всього 1% справ передається в суд на підставі висновків у аналітичних довідках. Це свідчить про низьку результативність, а натомість виступає інструментом тиску на бізнес та повністю суперечить принципу справедливості.

Окрім того, в п.61.3 ст.61 Податкового кодексу прямо встановлено заборону органам Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури, іншим правоохоронним органам та їх службовим (посадовим) особам брати участь у перевірках, що проводяться контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Ключовим моментом є те, що єдиним належним доказом наявності податкових порушень є узгоджене податкове повідомлення-рішення, прийняте в результаті податкової перевірки, що є виключною компетенцією Державної податкової служби.

На практиці можна побачити ситуацію, коли відсутні дані про наявність боргів у підприємства, не проводились перевірки, але при цьому проводяться обшуки, накладаються арешти на рахунки та проводяться інші слідчі дії, які по факту паралізують діяльність бізнесу. Парадокс у тому, що неможливо навіть сплатити борг, зазначений в аналітичній довідці, так як він просто не відображається в податкових органах.

Згідно з практикою Верховного Суду, а саме постанови від 12.04.2020 у справі №160/93/19, податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім цього, ВС неодноразово вказував на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанови ВС від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 4.01.2024 у справі №120/9359/21-а).

Окремою актуальною проблемою є спроби надати аналітичним довідкам статусу експертного висновку. Такі документи не відповідають вимогам закону «Про судову експертизу», бо не ґрунтуються на даних податкового контролю чи фінансової звітності, містять суб’єктивні судження та не можуть бути підставою для проведення економічної експертизи.

Таким чином, аналітичні довідки, які не є висновками експерта у розумінні КПК, не можуть використовуватися як докази у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків. Вони не створюють податкових зобов’язань і не можуть слугувати правовою основою для кримінального переслідування. Узгоджене податкове повідомлення-рішення є ключовим і незамінним доказом у таких справах. Без документа, прийнятого за результатами податкової перевірки, притягнення особи до відповідальності є неможливим.

В даній ситуації завданням бізнесу є не реагування на проблему постфактум, а вибудовування превентивної стратегії захисту. Розпочати варто із залучення кваліфікованих юристів, які проведуть комплексний аналіз ризикових аспектів господарської діяльності та запропонують оптимальний алгоритм дій для мінімізації правових і фінансових ризиків у майбутньому.

Своєчасна правова оцінка ризиків і проактивний підхід дозволять бізнесу знизити ймовірність використання аналітичних довідок як інструменту тиску.

Закон і Бізнес