Как определять количество судей в местных и апелляционных судах на 2026 год - предложения АСХСУ

Определение на 2026 год временного количества судей в местных и апелляционных судах должно происходить с обязательным учетом текущей ситуации в отдельно взятом регионе на основании решений собрания судей или этот вопрос следует отсрочить до 2026 года.

Такое предложение, среди прочего, высказано в обращении Ассоциации судей хозяйственных судов Украины к Раде судей, Высшей раде правосудия, Государственной судебной администрации, Верховному Суду, Кассационному хозяйственному суду, информирует «Закон и Бизнес».

Также в обращении высказаны другие предложения, в частности, о:

проведении в 2026 году пересмотра расчетного количества судей с учетом статистических данных за 2025 год в целях своевременного планирования объемов бюджетных назначений на 2027 год;

отсрочке, до окончания военного положения и год после адаптации судов в послевоенный период, внедрения нормативов численности работников аппарата судов;

инициировании вопроса проведения исследования реального объема актуальных задач, объемов работ аппарата судов, способных обеспечить надлежащее осуществление правосудия судами в системе судоустройства и проведение повторного расчета нормативов кадрового обеспечения аппарата судов из фактических данных и утверждение типовых структур аппарата судов.

Как сообщал «ЗиБ», этот вопрос обсуждался на состоявшемся 11 ноября заседании Рады судей. Тогда РСУ попросила ГСАУ принять во внимание статистику 2025 года по нагрузке, прежде чем «резать по живому», в частности, аппарат суда и предоставить расчеты для принятия решения.

Громадська організація «Асоціація суддів господарськихсудів України»

ЗВЕРНЕННЯ

01.12.2025 №8/25

До Асоціації суддів господарських судів надійшли запити господарських судів щодо необхідності ініціювання перед Радою суддів питання забезпечення поступової (адаптивної) реалізації рішення Вищої ради правосуддя щодо нормативів кадрового забезпечення судів.

30.09.2025 Вищою радою правосуддя (далі - BPП) прийнято рішення, яким затверджено:

Нормативи кадрового забезпечення судів, що додаються.

Нормативи фінансового забезпечення судів,щододаються.

Нормативи матеріально-технічного забезпечення судів, що додаються.

Методику розрахунку чисельності суддів судів першої та апеляційної інстанцій,

Методику розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій, що додається.

Нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів затверджено за поданням Державної судової адміністрації України (далі — ДСА України) на виконання Заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.

Дійсно, як зазначено у рішенні BPП від 30.09.2025, «чітко визначені нормативи є необхідною умовою для об'єктивної оцінки потреб судів, ефективного бюджетного планування та забезпечення належних умов праці для суддів i працівників апаратів судів. Без таких нормативів неможливо забезпечити стабільне функціонування судової системи».

Як підкреслено Вищою радою правосуддя, у проекті Звіту CEPEJ, надісланому до Вищої ради правосуддя у лютому2025 року, зокрема, надано високу оцінку poбoтi українських судів та суддів, із наголошенням на тому, що аналіз статистичних показників щодо кількості розглянутих справ свідчить про надзвичайно високу стійкість i спроможність судової системи України та здатність ефективно функціонувати навіть у таких екстремальних умовах, у яких судова влада функціонує під час дії воєнного стану: енергетична криза, обстріли, перебої з фінансуванням, надмірне навантаження та кадровий голод. Крім цього, зауважено, що формула розрахунку середніх витрат часу на розгляд судових справ для визначення коефіцієнта навантаження суддів, розроблена Програмою USAID «Справедливість для всіх», а також методологія зважування справ, є дієвими, а ïx алгоритм — правильним.

Водночас, під час діяльності робочої групи для розроблення та впровадження нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів України разом з Європейською комісією з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ), утвореної рішенням Вищої ради правосуддя від 6 серпня 2024 року №2395/0/15—24 (далі — робоча гpyпa), щодо обговорення матеріалів проектів нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів України, розроблених ДСА України, члени робочої групи неодноразово зауважували, що з метою забезпечення належного реагування на виклики та потреби судової системи вбачається за доцільне здійснювати періодичне коригvвання таких нормативів, зокрема в межах бюджетного npoцecv.

Тобто наголошувалося на необхідності адаптації запропонованих нормативів до поточних потреб судової влади та реалій ïi функціонування, ураховуючи зміни у фінансуванні, кадровому та матеріально-технічному забезпеченні судової системи України тощо, що дасть змогу забезпечити гнучкість та ефективність у використанні відповідних ресурсів.

Зі змісту затвердженої Методики розрахунку чисельності суддів судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що Методика використовується для визначення:кількості суддів, необхідної для забезпечення можливості розгляду справ i матеріалів, що надійшли до суду за відповідний звітний період;

1)                           прогнозованої кількості суддів, необхідної для забезпечення можливості розгляду справ i матеріалів, що прогнозовано надійдуть до суду на наступний звітний період.

Дана Методика враховує багаторічні напрацювання щодо особливостей методології визначення граничної чисельності суддів, яка має забезпечити можливість розгляду справ в судах з урахуванням загального часу розгляду судових справ різних категорій та є обґрунтовано перспективною.

При цьому, загальний час розгляду справ здійснюються у порядку,визначеному цією Методикою (загальний час розгляду справ), виходячи з загального часу розгляду справ у році за п'ять років.

Аналогічні складові закладені i у Методиці розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій - загальний час розгляду справ у році за п'ять років.

На перспективу, зокрема, після закінчення воєнного стану, саме такий підхід забезпечить у повній мірі актуальну інформацію щодо планування граничної чисельності суддів у співвідношенні до судового навантаження.

Водночас, лише на початку 2029 року статистичні дані судів за п'ять років 2024-2028 будуть коректними для застосування у повній мірі Методик, оскільки фактична реалізація рішення Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 №3237/0/15-20 відбулася у 2023 році.

Це пов’язано із тим, що до 2023 i після 2023 статистична звітність судів щодо здійснення правосуддя мала різні алгоритми обрахунку з огляду на наступне.

У свою чергу, рішення Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 №3237/0315-20, відповідно до затверджених Методик, має враховуватися для цілей Методик під час підрахунку загального часу розгляду справ.

Для досягнення цієї мети,саме для визначення нормативної чисельності суддів, загальний нормативний час для розгляду справ i матеріалів, що надійшли для розгляду,наказомДСАУвід05.07.2022№215булозатвердженозвітф.№1-ЄЗ

«Оперативний статистичний звіт щодо стану здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами».

У грудні 2022 року наказом ДСАУ від 08.12.2022 №454 була затверджена Інструкція щодо формування цього звіту в якій зазначено, що до звіту ф.№1-ЄЗ включено розгляд звернень з окремих процесуальних питань, надавався перелік таких процесуальних питань (відповідно до додатка до рішення Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 №3237/0/15-20).

Враховуючи об'єктивні причини, як то повномасштабне воєнне вторгнення на територію країни, обрахування нормативного часу на розгляд окремих процесуальних питань відповідно до додатка до рішення Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 №3237/0/15-20 в повній мірі реалізовано ДП «Інформаційні судові системи» починаючи зі звіту за перше півріччя 2023року.

Якщо застосовувати Методики щодо врахування загального часу розгляду справ v році за п'ять років, то має бути врахований період 2020-2024 років, оскільки статистичні дані за 2025 рік ще не сформовані, а врахування лише даних за 9 місяців 2025 можливо лише із застосуванням прогнозування на рік.

Однак саме застосування цих періодів, в яких по різному обліковувалися статистичні данні щодо правосуддя, які по суті є основними вихідними даними, напряму впливає на релевантність даних, отриманих за результатом розрахунку прогнозованої кількості суддів та справ.

Іншим очевидним фактором, який напряму впливає на релевантність даних при аналізі п'ятирічного періоду є те, що:

2020-2021 роки – це роки запровадження у країні карантину та обмежувальних проти епідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хворобиCOVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2;

2022 рік – це рік початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію країни.

Події, які відбувалися, впливали безумовно i на загальну картину судового навантаження.

Є загальновідомими відомостями, що статистика звернень до суду за ці роки суттєво відрізняється, що з початку 2023 року спостерігається стала тенденція щодо збільшення звернень до суду.

Останнє обумовлено трансформацією економічних процесів в Україні від глибокої рецесії у 2022 році та наступним поступовим відновленням та масовим внутрішнім переміщенням населення (BПO), що у свою чергу с як значним економічним фактором, так i створило нові виклики та потреби в інфраструктурі, соціальних послугах та, відповідно, i потреби у судовому захисті, відновлення порушених прав та обов’язків.

Такі процеси мають різний характер в залежності від регіону та поточної ситуації в країні, ці показники не є сталими через ситуативність та залежать від багатьох факторів.

Додатково слід зазначити, що судова система за період 2022-2023 років впровадила чимало заходів з питань доступу до правосуддя, забезпечивши можливість онлайн звернень до суду та онлайн судочинства, що значно розширило можливість звернень до суду i також вплинуло на статистичні показники правосуддя.

Як саме різні періоди впливають на результати релевантності даних, отриманих за результатом розрахунку прогнозованої кількості суддів та справ, наведемо на прикладі Господарського суду Тернопільської області.

Виходячи з нормативного часу на розгляд справ, що надійшли до суду, проведено обрахунки нормативної чисельності суддів цього суду, за різні періоди:

5 років у відповідності до Методики:

період 2020-2024 роки – 10 суддів.

період 2021-2025 (9 місяців з застосуванням прогнозу) - 12,1 суддів.

3 роки експериментально, але за алгоритмом Методики:

період 2023-2025 (9 місяців з застосуванням прогнозу) – 15 суддів.

За розрахунком ДСА, зробленого виходячи з середнього надходження за період в 4 роки (2021-2024) для даного cvдv зпрогнозовано 10 сvддів зі зменшенням на 4 nocaдu від граничної  кількості суддів за чинним рішенням BPП.

Слід зауважити, що різниця у 5 посад є вкрай суттєвою для належного забезпечення діяльності суду та забезпечення оптимального суддівського навантаження, що у свою чергу впливає на строки розгляду справ та якість судочинства в цілому.

Задля об'єктивності наводимо також приклад застосування Методики розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій знов ж таки на прикладі даного суду, розрахованої на 2025 рік.

За результатом розрахунку за п'ять років 2020-2024, прогнозована кількість справ i матеріалів на2025 рік при розрахунках за Методикою має становити -3154.

Між тим,за даними статистичного звіту суду ф.№1-ЄЗ лише за 9 місяців поточного року до суду надійшло 3007 справ i матеріалів.

Отже, ураховуючи середнє надходження за квартал, прогнозована кількість справ на 2025 рік ця кількість дорівнює - 4009.

Тож,якщо брати період п'ять років, то до суду мало надійти 3154 справ, а по факту буде не менше 4009 справ.

Усі наведені розрахунки додаються до листа.

Аналогічна ситуація і з плануванням прогнозованої кількості суддів склалася також у інших судах окремих регіонів, є несприйнятливою та потребує коригування.

Поряд з цим, спрогнозувати розрахункову кількість суддів на 2026 рік є актуальним i необхідним питанням.

3 огляду на необхідність раціонального планування та потребу у розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій та відповідно i прогнозованої кількості суддів для забезпечення здійснення таким судом правосуддя у плануванні на 2026 рік раціонально впровадити адаптивний принцип застосування Методик.

Розрахункова кількість суддів господарських судів для забезпечення ïx діяльності, у тому числі, доведена до відома господарським судам, має об'єктивно враховувати як регіональні мікроекономічні процеси, так i прогнозування макроекономічних процесів країни.

У разі, якщо розрахункова кількість суддів для суду е такою, що перевищує потреби з огляду на поточну ситуацію в регіоні, або навпаки, не враховує стрімкі зміни у поточному навантаженні, орган суддівського самоврядування такого cудy має бути наділений правом коригування первинно обрахованої розрахункової кількості суддів із обґрунтуванням такої необхідності з метою оперативної взаємодії з ДСА, до повноважень якої віднесено формування пропозицій для BPП щодо прогнозованих показників, пов'язаних із судочинством.

Щодо нормативів кадрового забезпечення судів.

Одразу зауважимо, що розуміння необхідної кількості працівників апарату суду є взаємопов'язаним із питанням структури апарату, оскільки саме структура апарату у першу чергу, відображає напрямки організаційної діяльності апарату суду та внутрішнє наповнення за кількістю професійно-кваліфікованим складом посад.

Як вбачається з пояснювальної записки до нормативів кадрового забезпечення судів, при визначенні чисельності працівників апарату судів, враховано:

кількість суддів, визначена рішенням Вищої ради правосуддя від 24.08.2023 №852/0/15-23,

вимоги нормативних актів, які регулюють питання організації роботи апаратів місцевих та апеляційних судів (бeз конкретизації).

Слід зазначити, що рішенням BPП щодо нормативів для місцевих судів передбачено ïx перегляд з підстав:

суттєвого (у тому числі у 6 разів i більше) збільшення судового навантаження протягом бюджетного (звітного) року у порівнянні з навантаженням, яке було підставою для визначення кількості суддів у суді відповідно до рішення Вищої ради правосуддя, ДСА України;

кількості суддів, яка необхідна для розгляду справ, матеріалів, що надійшли до суду протягом бюджетного (звітного) року, е вищою у 2 i більше разів порівняно з кількістю суддів, визначеною Вищою радою правосуддя, ДСА України.

За наявності цих підстав, зборам суддів відповідного суду надані повноваження щодо збільшення i відсотку нормативної чисельності працівників апарату суду, i збільшення штатної чисельності помічників судді.

З огляду на приписи статті 17 Закону України «Про судоустрій i статус суддів», систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. Таким чином, апеляційні суди є окремою ланкою судів, а отже, ймовірність виникнення наведених ситуацій передбачено лише для місцевих cyдiв.

Отже, навантаження в місцевих судах апеляційного округу (мінімально від трьох судів для одного апеляційного округу) може зрости у 6 i більше разів, i це ніяким чином не має відобразитися на навантаженні відповідного апеляційного суду, що, у свою чергу, не має жодного обґрунтування.

Як зазначено у пояснювальній записці проєкту нормативів кадрового забезпечення, нормативами кадрового забезпечення визначено як чисельність суддів i працівників апарату конкретного суду певного професійно-кваліфікаційного

складу, необхідну для виконання конкретних завдань, прийняття управлінських рішень або виконання  обсягів робіт,які забезпечать належне здійснення правосуддя відповідним судом.

При цьому, приклади структур апаратів перших та апеляційних інстанцій, які були взяті за основу при визначенні штатної чисельності працівників апаратів судів, додаються до рішення BPП як додаток до пояснювальної записки проєкту нормативів кадрового забезпечення.

Отже, за фактом, нормативи кадрового забезпечення судів наразі базуються на впровадженні коефіцієнту співвідношення чисельності суддів (яка водночас наразі переглядається) та прикладі нової для судів структури апарату cуду.

Нової, тому що вона не узгоджується з чинними типовими структурами апеляційних (оновлено у 2019 році) та місцевих спеціалізованих (оновлено у 202I році) судів.

Нагадаємо, що у свій час потреба перегляду структур судів виникла через неоохідність проведення реорганізації (ліквідації судів).

У повній мірі відповідну процедуру бyлo проведено лише по апеляційним судм господарської, адміністративної та загальної юриисдикцій.

Після початку роботи новостворених апеляційних судів в судах були запроваджені структури, сформовані на підставі Типової структури апеляційного суду, погодженої рішенням PCY від 20.09.2019 №78 та затвердженої наказом ДСА України від 02.10.2019 №960.

Для місцевих спеціалізованих судів також було затверджено наказом ДСА України від 24.06.2021 №211 та погоджено рішенням РСУ від 11.06.2021 №22 Типову структура апарату місцевого спеціалізованого суду. Ураховуючи те, що нові суди були створені, але не розпочали poбoтy, Типову структуру впроваджено працюючими судами першої інстанції господарської та адміністративної юрисдикцій.

Якщо порівняти чині Структури із наведеним прикладом Структури, вбачається, що нормативи взагалі не враховують чинні структури апаратів судів, незважаючи на те, що у пояснювальній записці присутні посилання на вищезазначені розпорядчі акти.

Натомість, з аналізу прикладів структур, які були використані для визначення нормативу кадрового забезпечення суду, вбачається впровадження концепції майже відмови судової системи від посад державної служби категорії Б та скорочення посад державної служби категорії В, а саме: скорочення структурних підрозділів, відмова від посад заступників та заміщення посад спеціалістів секторів посадами працівників, які виконують функції з обслуговування.

Враховуючи те, що нормативи чисельності працівників апаратів судів передбачають фактичну ліквідацію посад заступників начальників структурних підрозділів, для прикладу, наведемо лише одну ситуацію з посадою заступника начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку i звітності.

3 реалій: головний бухгалтер захворів aбo має намір піти у відпустку.

За загальним правилом, якщо посада заступника не передбачена структурою, aбo така посада вакантна, виконання обов'язків може/має бути покладено на головного спеціаліста відділу.

Може бути покладено лише за умов:

наявності у головного спеціаліста кваліфікованих знань (здійснити розрахунок заробітної плати (місяць, аванс), підготувати матеріали для повернення судового збору, опрацювати місячну звітність, меморіальний ордер тощо);

наявності у головного спеціаліста згоди на покладення на нього обов’язків начальника відділу, бо це i додатковий обсяг роботи, і додаткова відповідальність.

Що npu цьому має буми враховано:

не буде такому працівнику виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця та виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби, оскільки вона наразі скасована Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад»;

будуть зупинені усі бухгалтерські операції на час відсутності головного бухгалтера, оскільки за загальними правилами бухгалтерського обліку та взаємодії з органами казначейства потрібен підпис саме головного бухгалтера органа.

Саме начальник./або у разі його відсутності - застцпник начальника відділу/накладають власний електронний цифровий підпис на податкову звітність, заяви-розрахунки на отримання фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам від Пенсійного фонду України, всю фінансову та бюджетну звітність, первинні документи. Так, за електронним цифровим підписом начальника відділу aбo його заступника відправляються до Державної казначейської служби України платіжні інструкції, кошторис та зміни до кошторису, подання на повернення судового збору; відправляються та підписуються відомості про зарахування на карткові рахунки заробітної плати та інших виплат до банку.

Наведена робота, у разі відсутності начальника відділу, може бvmи виконана виключно застvпником начальника відділу в силу саме існуючих вимог законодавства i не кореспондується з покладенням таких обов'язків на звичайного спеціаліста.

На практиці, наказ про покладення обов'язків головного бухгалтера на головного спеціаліста не вирішує цю ситуацію.

На практиці, відпустка головного бухгалтера в суді. ïi тривалість з урахуванням звітного періоду чи зарплатного періодів - це комплекс запланованих заходів, які необхідно наперед передбачити та реалізувати, щоб така відсутність не вплинула негативно на організаційні внутрішні процеси (на практиці головний бухгалтер або відзивається з відпустки, або тривалість відпустки передбачається не більше двох тижнів). Це i е реалії.

Тому посада заступника – це не привілеї для органу, особливо для розпорядника бюджетних коштів, а необхідність для якісної безперервної роботи такого органу, забезпечення суддівських соціальних гарантій та дотримання вимог бюджетного, антикорупційного законодавства, раціонального та ефективного використання бюджетних коштів.

Саме практичний багаторічний досвід засвідчив доцільність та ефективність введення у організаційну структуру структурного підрозділу суду посади заступника начальника структурного підрозділу, маючи різний рівень оплати праці (порівняно з начальником структурного підрозділу), у свою чергу, фактично за своїм функціоналом є взаємозамінними з точки зору виконання своїх посадових обов’язків.   

Провідний спеціаліст, головний спеціаліст, заступник начальника, начальник-саме така ієрархія сприяла здоровій конкуренції – каталізатору професійного та особистого розвитку, що, у свою чергу, як засвідчив практичний досвід, позитивно

впливає на роботу структурного підрозділу  та державного органу в цілому.

Чи обґрунтована втрата цього здобутку саме для судової системи, під час воєнного стану та тривалого процесу досягнення загальної мети - покращити якість правосуддя в реаліях воєнного стану?

Зауважимо,що посади державної служби категорій Б, В та працівники, які виконують функції з обслуговування – це і є професійно-кваліфікаційний склад суду для виконання конкретних завдань, обсягів робіт, які мають у перспективі забезпечити належне здійснення правосуддя відповідним судом.

Ураховуючи наявність обґрунтованої потреби у збільшенні в судах посад помічників суддів, фактично таке збільшення за концепцією є еквівалентним зменшенню працівників державної служби.

За таких обставин, для збереження високих показників в оцінці роботи українських судів та суддів і «надзвичайно високу стійкість і спроможність судової системи України та здатність ефективно функціонувати навіть у таких екстремальних умовах», про які йде мова у Звіті СЕРЕЈ, обсяг покладених на суди роботи по організації здійснення судами правосуддя має бути розподілений між тими посадами, які передбачаються.

За загальноприйнятним хибним уявленням, коли мова йде про апарат суду, то апарат суду це помічники суддів, секретарі судових засідань, головний бухгалтер та кадровик, а єдине досягнення судів це Електронний суд, а оскільки усе працює у електронному вигляді, то достатньо для функціонування суду і цих мінімальних посад. (У додатку до даного листа наводимо перелік основних функціональних обов'язків на прикладі відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності апеляційного суду.)

Можливо питання у тому, що за усі роки реформування судової системи, впровадження інновацій, цифрових трансформацій і цифровізації окремих складових судочинства, кадрового, статистичного, фінансового напрямків, жодного разу не досліджувалося та не аналізувалося у сукупності, яким чином та як саме на практиці ці інновації впроваджуються задля досягнення високих показників у модернізації роботи судів та судової системи, і саме головне за рахунок яких людських ресурсів, якої кваліфікації, якими саме структурними підрозділами суду, за якими напрямками це взагалі в реаліях забезпечується.

То, чи ураховано реальний поточний обсяг завдань, планової та позапланової звітності, обсяг необхідних дій по впровадженню Електронного суду, інших електронних ресурсів, як-то стандартів внутрішнього аудиту, виконання поточних завдань аналізів, звітів від органів вищого рівня, які не передбачені плановою роботою, тощо, які наразі виконуються судами, при визначенні чисельності працівників апаратів судів.

За відсутністю відповідного дослідження, ставлення нормативів чисельності працівників апаратів судів у пряму залежність від нормативів чисельності суддів (без врахування особливостей роботи суду) та передчасна відмова від високого професійно-кваліфікаційного складу апаратів судів, особливо під час дії воєнного стану та постійної роботи по впровадженню нових технологій, законодавчих вимог тощо, неминуче призведе до різкої втрати вже набутих досягнень, а у сукупності із взагалі втратою професійної привабливості посади працівника апарату суду (крім помічника судді) та буде мати дійсно негативні наслідки.

Структура апарату суду не може бути однаковою для усіх судів, але суди мають дотримуватися типової структури та намагатися зберігати розумний баланс між внутрішньою організацією для забезпечення здійснення правосуддя та необхідністю забезпечення раціонального використання бюджетних ресурсів.

Актуальні потреби функціонування окремо взятого суду не можуть бути відмінними від поточних і довгострокових викликів щодо підвищення ефективності та якості, які ставляться перед судовою системою в цілому.

При цьому, гранична чисельність працівників апарату має у повній мірі забезпечувати можливість реалізації таких викликів та враховувати поточну ситуацію.

Вважаємо, що задля збереження кадрового потенціалу судів, збереження вже досягнутих судами здобутків із забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя та високих показників роботи в організації здійснення правосуддя, особливо наразі під час воєнного стану, реалізація рішення щодо впровадження нормативів кадрового забезпечення судів має бути відтермінована до закінчення воєнного стану та рік після адаптації судів у післявоєнний період.

Підсумовуючи, пропонуємо розглянути для забезпечення поступової реалізації рішення ВРП щодо нормативів для судів питання доцільності:

визначення на 2026 рік тимчасової кількості суддів у місцевих та апеляційних судах з обов'язковим урахуванням поточної ситуації в окремо взятому регіоні на підставі рішень зборів суддів відповідного суду, або відтермінувати це питання до 2026 року:

проведення у 2026 році перегляду розрахункової кількості суддів з урахуванням статистичних даних за 2025 рік з метою своєчасного планування обсягів бюджетних призначень на 2027 рік;

відтермінування, до закінчення воєнного стану та рік після адаптації судів у післявоєнний період, впровадження нормативів чисельності працівників апаратів судів;

ініціювання питання щодо проведення дослідження реального обсягу актуальних завдань, обсягів робіт апаратів судів, які спроможні забезпечити належне здійснення правосуддя судами у системі судоустрою, та проведення повторного розрахунку нормативів кадрового забезпечення апаратів судів на підставі фактичних даних та затверджених типових структур апаратів судів

З повагою

Голова АСГСУ                                                Наталія БОГАЦЬКА

Закон і Бізнес