Корень зла и плоды отравы
В НАБУ узнали расценки за привлечение эксперта к дисциплинарной ответственности
.
Все участники судебного процесса согласны с тем, что экспертизы в коррупционных уголовных производствах имеют свои недостатки. Но почему сторона защиты и НАБУ видят проблемы экспертиз по-разному?
Задля міцності позиції
В Асоціації адвокатів України відбулась онлайн-дискусія «Експертизи у корупційних кримінальних провадженнях: практика та проблематика — погляд сторін».
Член правління та голова Комітету ААУ із захисту права власності, керуючий партнер АО ALERTES, адвокат Денис Терещенко зазначив, що тема експертиз у кримінальному провадженні є однією з ключових, особливо якщо говорити про провадження, які стосуються питань зловживання владою, привласнення або розтрату коштів і т.д. Адже висновок експерта дуже часто покладається в основу не тільки повідомлення про підозру та подальшого обвинувального акту, але також використовується й у вироках, попри те, що будь-який доказ не становить наперед встановленої сили. Саме тому для кримінальних проваджень важливо, щоб висновки експертів були як належними, так і допустимими.
«Допустимість і належність висновків — це не проблема виключно експертів, це комплексна проблема всіх учасників кримінального процесу. Тому що результат подальшої експертизи закладається ще на початку збору доказів та вихідних даних для неї. Якщо докази зібрані в позапроцесуальний спосіб, з грубими порушеннями, то в подальшому буде працювати доктрина «плодів отруєного дерева» і такі висновки експертів будуть визнаватись в судах недопустимими», — наголосив Д.Терещенко.
Спікер пояснив, що справи, докази в яких спираються на таких можливо хибних висновках, навіть у таких судах як ВАКС розглядаються роками. І хоча сам адвокат проти «швидкого правосуддя», особливо в таких справах, що займаються НАБУ, САП, такі висновки в результаті призводять до того, що людина, яку безпідставно притягують до кримінальної відповідальності, може роками перебувати у відповідному статусі. При цьому питання щодо відновлення її порушених прав не вирішується.
Також Д.Терещенко озвучив проблемні аспекти, пов’язані із експертизами у корупційних кримінальних провадженнях, з якими часто зіштовхується на практиці сторона захисту. Перше проблемне питання стосується проваджень, в яких розслідуються факти завищення вартості товарів, робіт чи послуг. Підозри у таких провадженнях, запевняє адвокат, дуже часто носять достатньо суб’єктивний та суперечливий характер. Так, коли інкримінується завищення вартості на 10—20%, то дуже нескладно припуститися помилки, надати невірну оцінку ситуації.
Друга проблема — це експертизи за довідками спеціалістів. Мається на увазі проведення судово-економічних експертиз за довідками спеціалістів Держаудитслужби, де експерти фактично не проводять власних досліджень. Натомість лише дають відповідь, чи затверджують вони цей висновок. При цьому до повноважень спеціалістів не віднесено визначення розміру збитків. Саме до таких експертиз багато питань в плані допустимості чи недопустимості у судовому процесі.
Третя проблема — це так звані експертизи з питань права, коли на експертів фактично перекладаються повноваження, компетенція суду надати висновок, чи має місце порушення певного нормативно-правового акту. В КПК чітко сказано, що експертиза з питань права не допускається. Однак, такі експертизи продовжують мати місце.
«Таке враження, що якщо сторона обвинувачення ще прогонить свою позицію через експерта, то вона стане міцнішою», — додав Д.Терещенко. Також до актуальних проблем адвокат відніс так звані швидкі експертизи з низькою якістю та недостовірні вихідні дані, що надаються експертам для дослідження.
Загальна черга й заангажованість
Натомість для правоохоронних органів проблеми з експертизами у корупційних кримінальних провадженнях мають дещо інший характер. Заступник керівника підрозділу НАБУ Олександр Іванов погодився із тим, що проблематика експертиз є важливою, оскільки в цій категорії справ вся доказова база може ґрунтуватись на одній чи кількох експертизах.
Втім, вні переконаний, що сторона захисту має дуже широке коло повноважень і так само має право клопотати про проведення судових експертиз за власною ініціативою, а не лише виходити з того, щоб надавати оцінку або критикувати ті, які проведені за ініціативою сторони обвинувачення.
«Якщо сторона захисту виявляє таку ініціативу, то ми з відповідними висновками ознайомлюємось і в окремих випадках беремо до уваги, тому що справи складні. Можна бачити якусь ситуацію під своїм кутом зору, але, отримавши версію сторони захисту або експертний висновок, на цю ситуацію можна подивитись під іншим кутом і відкоригувати свою позицію чи взагалі її змінити», — пояснив О.Іванов.
В НАБУ ж основною проблемою бачать строки проведення таких експертиз, а саме товарознавчих, економічних, комп’ютерно-технічних, будівельно-технічних, оціночно-земельних тощо. Такі експертизи можуть бути досить довготривалими й розтягуватися від півроку до півтора—двох років в окремих випадках. Це прямо впливає і на строки досудового розслідування, і на якість та своєчасність проведення слідчих дій і загалом завершення досудового розслідування.
В окремих випадках може бути розслідування без підозрюваних, так звана фактова справа. В інших випадках особи можуть бути підозрюваними і переносити на собі цей тягар притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, запевнив О.Іванов, проведення судових експертиз у розумні строки є надзвичайно важливим.
Проблема тривалості експертиз, з однієї сторони, визначається об’єктивними факторами. Бо справи складні і потрібно надавати велику кількість документів, а клопотань експертів може бути декілька і в кілька етапів. З іншої сторони, є завантаженість і так звана загальна черга, коли експерт пише, що експертизу зможуть провести не раніше, ніж через півроку.
Ще одна проблема, за словами спікера, полягає в тому, що в деяких випадках присутня заангажованість експертів за рахунок адміністративного впливу їх керівництва. «В окремих провадженнях ми це бачимо, це скоріше виключення, але вони мають місце», — прокоментував представник НАБУ.
Також є й певні проблемні ситуації із дисциплінарною комісією, що діє при Мін’юсті. «В окремих ситуаціях було отримано відомості, що є певні розцінки для того, щоб притягнути експерта до дисциплінарної відповідальності. Так, якщо це звичайна експертиза — то це $10—20 тис., а якщо це експертизи по лінії НАБУ, то від $50 тис. Якісь підозри в цій частині висувати досить складно, але така інформація мала місце, і бачимо, що є доволі контроверсійні рішення цієї комісії стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих експертів», — розповів О.Іванов.
Підсумовуючи, спікер зазначив, що в НАБУ тяжіють до того, щоб була створена незалежна експертна установа, яка проводитиме судові експертизи у справах, підслідних НАБУ і САП.
«На наше переконання, це значно покращить і зробить більш ефективною нашу роботу і жодним чином не вплине на об’єктивність. Адже не йдеться про те, щоб створювати цю установу у складі НАБУ, бо лунало багато критичних зауважень, що це будуть підлеглі керівництву експерти», — наголосив О.Іванов.