Закон і Бізнес


Препятствия на полях

Как механизм бронирования работников и английское право мешают агробизнесу


Партнер ADER HABER Александра Федотова.

25.12.2023 12:52
ТИМОФЕЙ МИХАЛКОВ
15657

Агропроизводители не перестают получать новые вызовы для своей деятельности. Дефицит кадров усугубляется длительной процедурой бронирования работников, а условия кредитования – сложностями в украинском и английском праве.


Зі списку на фронт

В рамках V Business & Legal Agri Forum партнер ADER HABER Олександра Федотова представила доповідь про законодавчі виклики для агробізнесу в умовах війни.

Спікер розповіла, що в компанії зробили коротке опитування напередодні форуму, під час якого запитали клієнтів, що займаються агробізнесом, яка з проблем, з якими вони зараз стикаються, є для них найбільш болісною. Більшість відповіла, що це — нестача трудового ресурсу. Друга за популярністю проблема — це ремонт техніки, що викликано запровадженням санкцій. Слідом за цими негараздами йдуть питання кредитування, логістики тощо.

З початку про найбільш болісну проблему: чому законодавство її ніби вирішує, але по факту проблема не зникає. О.Федотова зазначила, що в законодавстві передбачено бронювання працівників агропідприємств. Але чи доступне це бронювання для всіх? І чи може агропідприємство забронювати всіх працівників? Це, за словами спікера, питання із зірочкою.

По-перше, таке бронювання можливе лише для 50% від загальної кількості військовозобов'язаних. Тобто, йдеться лише про половину працівників чоловічої статі. Але поруч з цим дуже часто на ключових посадах в агробізнесі працюють саме чоловіки, і замістити ключових співробітників швидко жінками бізнесу не так то й просто. В разі обґрунтованої потреби кількість може перевищувати 50%, але довести цю обґрунтовану потребу на практиці майже неможливо.

Порядок бронювання передбачає, що воно має здійснюватись протягом 25 робочих днів, але зазвичай реально цей строк становить до 4 місяців. І за ці 4 місяці дуже багато що змінюється. Компанії стикаються з тим, що вони розпочинають процедуру бронювання, подають перелік військовозобов'язаних, але поки доходять з ним до фіналу, цей перелік вже може скоротитися до нуля. Тобто такий тривалий строк бронювання не захищає працівників, а навпаки — відбувається історія, коли працівники подаються згідно переліку, але в трактористах починають бачити танкістів і мобілізують їх на військову службу. Бізнес таким чином залишається взагалі без працівників.

Інша історія, що це бронювання починається з того, що в переліку цих працівників має бути зазначений код військової облікової спеціальності. Але код — новий і для того, щоб його поновити, людина має піти на медогляд. Після того, як людина проходить медогляд, її відправляють до військової частини. «Наразі працівники не хочуть ані працевлаштовуватись, ані надавати будь-які свої військові документи і не хочуть, щоб їх бронювали, оскільки ця процедура дуже складно працює», — додала О.Федотова.

До того ж постійно відбувається зміна умов бронювання. Наразі воно не є безстроковим, а становить 6 місяців, після чого його необхідно поновлювати. Що знову призводить до того, що цей інститут в більшості випадків стає формальним. Адже жодна компанія, за поодинокими виключеннями, не може скористатись цим інститутом в повному обсязі. Це призводить до того, що по суті людей, які мають працювати в полях, дедалі менше, і агробізнес від цього дуже потерпає.

Наступна проблема – це логістика. Оскільки водії, яких також потребують Збройні Сили, потрібні також і агровиробникам. Адже з портів виробники переорієнтовуються на автоперевезення, що знову ж таки спричиняє проблему з кадрами.

Тепер про загроза знищення малих господарств. Вона полягає в тому, що такі господарства взагалі не можуть скористатись здебільшого цим інститутом. Цей інститут поширюється лише на великих агровиробників, а малі — лишаються сам на сам з проблемою.

Спікер нагадала, що є три випадки, коли можна забронювати працівників. По-перше — це підприємства, які є виконавцями мобілізаційних завдань і замовлень. Але ці мобілізаційні завдання до підприємств мають довести. По-друге — коли підприємство здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ. По-третє — це підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки.

Під жоден з цих критеріїв малі агропідприємства не підпадають. А навіть якщо й підпадають, то стикаються з попередньою проблематикою, що з моменту, коли вони подали списки своїх працівників, останні до моменту їх бронювання вже можуть навіть і загинути на фронті.

Для статусу критично важливого підприємства теж необхідно дотриматись низки вимог. І ось як виглядає процедура бронювання: підприємство формує і подає списки на бронювання, далі ці списки розглядає компетентний орган, потім їх розглядає Генштаб ЗСУ, і зрештою Мінекономіки приймає рішення і видає наказ.

«Ця тривала процедура і купа погоджень зводить нанівець нібито гарну ідею, яка мала б працювати і забезпечити агробізнесу можливість працювати», — підсумувала О.Федотова.

Форс-мажор, якого немає

Ще одне болісне питання — виклики кредитування. В цьому контексті важливими, на думку спікера, є поняття форс-мажору та істотних змін обставин. Агробізнес сьогодні доволі закредитований, і не лише в українських банках, а і в ЄБРР. І контракти ЄБРР зазвичай регулюються англійським правом. А воно має інше розуміння форс-мажору як такого і цього інституту.

Відповідно до українського законодавства з форс-мажором також є проблеми. По-перше, війна як така автоматично не є форс-мажором для договору. По-друге, лист ТПП України, дійсно, судами не сприймається, і навіть сертифікати насправді не є беззаперечним доказами існування форс-мажору. Це лише один із доказів, які суд приймає і оцінює за своїм внутрішнім переконанням на рівні всіх інших.

Та й з отриманням сертифікату також виникають проблеми, основна з яких в тому, що ТПП України зазвичай не надто поспішає і дуже рідко видає сертифікати, які підтверджують неможливість виконання договору внаслідок форс-мажору.

Втім О.Федотова додала, що у практиці компанії були позитивні випадки дуже швидкого отримання сертифікатів, і на підставі цього юристи вигравали судові спори. Наприклад, коли підприємство розташовано на межі зіткнення і ця межа була під окупацією, після деокупації підприємство підтверджує, що воно не може поновити свою діяльність. «І саме це ТПП України посвідчує швидше, такі сертифікати ми отримували, і для судів вони ставали вагомим аргументом, чому потрібно стати на сторону нашого клієнта», — прокоментувала спікер.

Щодо кредитів ЄБРР. Юрист зазначила, що зазвичай за традицією ці договори вичитують українські юристи, і вони так чи інакше вичитують ці контракти, виходячи з нашого розуміння, що таке форс-мажор.

«В Україні є законодавче регулювання форс-мажору і ми розуміємо: якщо це положення не включили в договір, то в принципі ми завжди можемо послатись на норми законодавства і застосувати їх» — додала О.Федотова.

Але в англійському праві поняття форс-мажору відсутнє. Тому, якщо ви заключаєте договір за англійським правом, то форс-мажор потрібно дуже ретельно виписати. Лише те, що ви пропишете в контракті щодо цієї процедури, буде застосовано судами. Тобто для тих арговиробників, які закредитовані в ЄБРР і в яких є контракти за англійським правом: щоб розуміти, чи можемо ми використати форс-мажор, треба подивитись чи взагалі він є в цьому контракті. Якщо немає — посиланням на форс-мажор скористатися неможливо.

На що можна суто теоретично послатись, це frustration of contract, але це інший інститут, і він застосовується судами в англійському праві дуже лімітовано. Звісно що війна сама по собі не буде frustration of contract. Якщо є агровиробник, і у нього в акціонерах, був, наприклад, на початок війни російський капітал і він через це потрапляє під санкції, в нього заморожуються всі активи, тоді таку ситуацію теоретично можна розглядати як frustration of contract для кредитів, які регулюються англійським правом. За українським законодавством це може розглядатись як форс-мажор чи істотна зміна обставин.

Істотна зміна обставин

О.Федотова розповіла, що інститут істотних змін обставин існує дуже тривалий час, але насправді в судовій практиці він фактично не застосовувався. Він не застосовувався під час жодних криз. Так, були намагання реструктуризації кредитів, посилаючись на цю норму, але така практика була на рівні першої-—другої інстанцій, а в касаційній такі рішення скасовувались.

Наразі є спроба оживити цю норму. Вона дає або можливість змінити договір внаслідок виникнення істотної зміни обставин, або розірвати його. І суд має встановити наслідки цього розірвання.

На сьогодні в судовій практиці є 67 справ, у яких застосовують цю норму, з них лише 7 рішень — позитивні. Але це практика судів першої та другої інстанцій. Наразі ВС ще не висловив своє бачення з цього приводу.

Із цих 7 успішних справ, 6 стосуються розірвання договору. Які випадки суд розцінює як істотні зміни обставин? По-перше, якщо на підприємство, внаслідок того, що воно мало російських бенефіціарів, були накладені санкції. В даному випадку суд встановлює наслідки і розриває договір.

По-друге, якщо основні потужності підприємства знаходяться або на лінії зіткнення або під окупацією. Важливе питання щодо лінії зіткнення — це завжди є предметом спору між юристами в суді і це важко доводити. Тому що фізично насправді особа має доступ до цих потужностей, суто теоретично вона має можливість їх використовувати і здійснювати певні роботи. У практиці за період дії АТО майже вся практика була негативною. Зараз вона починає змінюватись. Тому що суди почали застосовувати норму Конституції, що життя і здоров’я людини є найбільшою цінністю, і, виходячи з цього, підприємства можуть посилатися на існування загрози життю і здоров’ю персоналу, що унеможливлює направлення співробітників працювати на лінії зіткнення. Саме це і розглядається судами як істотні зміни обставин. Всі кейси побудовані на цьому.

Які можливі негативні наслідки? «Ми вже маємо порушену справу про банкрутство іноземними інвесторами відносно компанії, яка фактично управляє зерновим терміналом. Подивимось, як це буде розвиватись. Але тут знову ж таки був наданий кредит іноземними інвесторами з арбітражним застереженням. Тим не менш, це не завадило суду почати справу про банкрутство цієї компанії. Тому якщо ви думаєте, що наші суди не будуть розглядати таку справу за наявності арбітражного застереження, ви помиляєтесь» — додала О.Федотова.

Також спікер розповіла про зміни в земельній сфері. Ті договори, які з початком повномасштабного вторгнення законодавець дав право тимчасово укладати (йдеться про короткострокові договори на рік), мали бути зареєстровані до 19.02.2023. Якщо право за цими контрактами не було зареєстровано, відповідно вони є припиненими. І далі виник новий податок, що являє собою чергову хвилю боротьби держави з тіньовими орендарями — це мінімальне податкове навантаження на землю, мінімальна сума податків, які має сплатити агровиробник з гектару землі.

Фактично для тих агровиробників, які працюють «вчисту», — це плюс і їх перемога. Для тіньового бізнесу це буде великою проблемою. «Але як це буде розвиватись ми подивимось вже наступного року, оскільки перші декларації будуть подаватись саме в 2024 році», — підсумувала О.Федотова.

Закон і Бізнес