
Как подать заявление в ЕСПЧ: типичные ошибки и формуляр на украинском
Упрощенная схема прохождения заявления в ЕСПЧ в зависимости от его состава.
Украина занимает третье место по количеству поданных жалоб в Страсбург. Однако 80% заявлений признаются неприемлемыми или отклоняются. Как правильно использовать механизм подачи жалобы, рассказал бывший юрист секретариата ЕСПЧ.
Структура та етапи розгляду
Про звернення до Європейського суду з прав людини розповіли в межах вебінару у Вищій школі адвокатури. Лектор заходу, доктор права, юрист секретаріату ЄСПЛ (2008—2012, 2017—2021 рр.) та співробітник РЄ Ігор Караман присвятив дві години питанням довкола структури суду, подачі заяви та провадження.
Розповідаючи про важливі історичні дати для ЄСПЛ спікер зупинився на кількох ключових датах. Так, у 1959 році почав функціонувати ЄСПЛ, але суд у тому вигляді, в якому ми знаємо його тепер, було засновано лише у 1998 році.
На сьогодні цим судом ухвалено близько 25 тис. рішень. Звісна річ, ключову роль для функціонування цього суду зіграла Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Цей «каталог» прав і свобод являє собою механізми забезпечення дотримання державами-членами свого зобов’язання поважати ці права та свободи.
Окрім прав, які гарантує конвенція, існують також 16 протоколів до неї. Наприклад, протокол №13 забороняє смертну кару за будь-яких обставин. А протоколи з 14-го по 16-й вносять зміни до організації чи механізмів роботи органів конвенції, строк звернення та принцип субсидіарності.
Так, протокол №14 містить положення про те, що рішення щодо прийнятності та вилучення заяви з реєстру ухвалюються суддею одноособово і таке рішення стає остаточним. Цим протоколом було введено і новий критерій неприйнятності — відсутність «суттєвої шкоди». Крім того, справи, щодо яких є «добре встановлена практика» Суду, розглядаються комітетом.
Протоколом №15 зменшено «строк давності» для звернення до ЄСПЛ — з 6 до 4 місяців. Це положення почало діяти з 1.02.2022. Цим протоколом було також скасовано право сторін у справі на оскарження права палати поступитися своєю юрисдикцією на користь Великої палати.
А протокол №16 встановив, що вищі суди держав-членів РЄ зможуть робити запити до ЄСПЛ щодо надання консультативних висновків з питань тлумачення та застосування прав, гарантованих конвенцією та протоколами, у рамках справ, що розглядаються ними на національному рівні. Однак такі висновки не є зобов’язальними.
До основних керівних документів належать конвенція та протоколи до неї, регламент Суду, а також практичні кервництва, наприклад щодо подачі заяви. Україна, до речі, наразі посідає третє місце за кількістю поданих заяв. А ТОП-порушеннями за окремими статтями конвенції є порушення права на справедливий суд, права на свободу, права власності.
Звернувшись до статистики за поданими та розглянутими заявами проти України, можна побачити, що лише 1/5 заяв завершується ухваленням рішення по суті. Решта — це неприйнятні або вилучені з реєстру справи.
Основні етапи розгляду справи в ЄСПЛ передбачають:
подачу заяви до суду та її реєстрацію (однак у порядку виключення подаються термінові клопотання за правилом 39);
відхилення заяви адміністративним шляхом (правило 47);
визначення судової формації (одноособовий суддя, комітет або палата);
розгляд заяви без повідомлення уряду або розгляд заяви з повідомленням уряду;
публічне слухання (яке відбувається доволі ріко), винесення рішення та набуття ним чинності;
передача справи до ВП (також застосовується в окремих випадках);
клопотання про тлумачення, перегляд або виправлення технічних помилок у рішенні.
Оформлення звернення
Заява до суду надсилається поштою на офіційному формулярі, який є й українською мовою. Причому запит про надання формуляру не перериває строк звернення.
І.Караман зазначив, що надіслати таку заяву можна просто поштою. Датою подачі заяви вважається та, що зазначена на поштовому штемпелі на конверті із належним чином заповнений формуляр. Заява заповнюється однією із офіційних мов держав-членів РЄ. Представництво на цьому етапі є необов’язковим. До заяви подаються також копії документів.
Після отримання заяви секретаріат відкриває справу та присвоює їй номер, на який заявник повинен посилатися в подальшому. Після відкриття справи суд також надсилає заявнику лист з наклейками, що місять номер справи — їх слід використовувати при подальшому листуванні.
Зміст заяви регулюється правилом 47. На першій сторінці слід зазначити відомості про заявника, на другій — державу-відповідача, третя та четверта повинні містити дані про представника, якщо він є, а також підпис довіреності заявником та представником, 5—7 сторінки призначені для стислого викладення фактів, а 8—9 — для переліку стверджувальних порушень з аргументацією.
Припустимо також додати до 20 аркушів для опису фактів або порушень. Наприклад: інформацію про дотримання заявником критеріїв прийнятності, інформацію про те, чи подавалась подібна скарга до іншої міжнародної установи чи суду. Невиконання вимог до заяви може призвести до того, що справу буде відхилено в адміністративному порядку.
Крім того, заявники, які не бажають, щоб їхню особу було розкрито, повинні зазначити про це в заяві та належним чином аргументувати. Суд може призначити заяві статус анонімної або ж самостійно прийняти рішення про надання такого статусу. Наразі спілкування суду із заявниками з України відбувається через eComms.
Типові помилки та правило 39
До типових помилок при подачі заяви до ЄСПЛ спікер відніс:
невикористання останньої версії офіційного формуляру заяви;
відсутність стислого викладення фактів справи;
ненадання копій підтверджуючих документів та рішень;
ненадання документів, що доводять вичерпення національних засобів правового захисту та дотримання строку звернення до Суду;
відсутність підпису заявника чи представника на формулярі заяви;
відсутність даних про представника юридичної особи;
незаповнення секції щодо стверджувальних порушень;
незаповнення секції щодо вичерпання національних засобів правового захитсу;
незазначення держави-відповідача;
незазначення списку документів, що загадуються у формулярі;
надання окремої довіреності на представництво (вже є у формулярі);
подання заяви в останній момент 4-місячного строку;
повторне подання неповного формуляру чи лише окремих документів.
Однак слід зважати на те, що належно оформлена заява не стає автоматичною прийнятною.
Спікер також розповів про особливості подачі клопотання за правилом 39. Такі клопотання надсилаються через сайт, факсом або поштою і подаються за можливості однією з офіційних мов членів РЄ.
На першій сторінці слід зазначити «Rule 39 — urgent». Однак клопотання також мають супроводжуватись усіма необхідними документами, оскільки неповні клопотання, як правило, не розглядаються.
Обгрунтованість клопотання має базуватися на підставах побоювань, ризиків, порушених положень, очікуваній даті депортації тощо. Подаються клопотання якнайшвидше після ухвалення остаточного рішення або до прийняття рішення, якщо передбачається його негайне виконання. Клопотання за менш ніж день до депортації не розглядається.
Якщо клопотання відхилено, заявник інформує суд, чи бажає він продовжувати підтримувати заяву. Якщо задоволено, то невідкладно інформує Суд про будь-яке триваюче національне провадження, інакше Суд може вилучити справу з реєстру.
Лектор також нагадав, що ЄСПЛ не буде переглядати рішення, висновки і факти, а також вину чи невинуватість, оскільки не є судом четвертої інстанції. Він лише констатує порушення та присуджує справедливу сатисфакцію — тож може йтися про компенсацію моральної, матеріальної шкоди, а також судових та інших витрат на національному рівні або в ЄСПЛ.