Закон і Бізнес


Повернення до балансу

Как оформить земельный участок и исправить ошибки в кадастре после войны


Каких только ошибок не встретишь в кадастре: иногда участок занимает одну из полос Одесской трассы. Это еще тот "бермудский треугольник".

08.06.2022 16:46
НИКА РОМАНОВА
2935

Отсутствие каких-либо планов на будущее порождает депрессию. Лечиться от нее адвокаты советуют воспоминанием о перспективах законодательных изменений, которые непременно наступят после военного положения. На этот раз попробуем быть «ближе к земле».


Реальність та перспективи

У Вищій школі адвокатури в ході вебінару «Земельна децентралізація: дайджест ключових новел» адвокат Катерина Резникова розповіла про зміни у земельному законодавстві, які діють під час воєнного стану, а також про те, чого слід чекати після його завершення.

У частині змін, які діють під час воєнного стану, адвокат зосередила увагу на тому, що інтереси власників паїв чи орендарів в окремих випадках взагалі можуть не враховуватися. І хоча багатьом це може не подобатися, нині у земельному законодавстві переважає пріоритет суспільних/державних інтересів над інтересами приватних осіб. Оскільки на перше місце поставлений інтерес суспільства у виробництві продовольства, було створено і тимчасові умови для швидкого прийняття рішень щодо управління сільськогосподарськими землями. (Детальніше про те, як змінились земельні відносини із початком дії воєнного стану можна ознайомитись в іншій статті «ЗіБ» — «Урожай з компенсацією».)

Важливими в контексті перспектив майбутнього є такі нормативно-правові акти як закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Розпорядниками земель у новій редакції ст.122 ЗК є:

сільські, селищні, міські ради: щодо земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб;

АР Крим, обласні, районні ради: щодо земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

районні державні адміністрації: щодо земель державної власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів;

Держгеокадастр та його тероргани: щодо земель сільськогосподарського призначення державної власності;

Київська та Севастопольська міська державна адміністрація: щодо земель державної власності;

Рада міністрів АР Крим: щодо земель державної власності, у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району;

Кабінет Міністрів України: щодо земель які не входять до складу адмін-територіальних одиниць, а також у користування земельних ділянок зони відчуження.

У разі наявних мотивів суспільної необхідності земельні ділянки надаються у користування для таких потреб органами, які прийняли рішення про їх вилучення.

Комунальна власність

Так, спікер окремо зупинилась на питанні, які ж саме землі є комунальною власністю. 27.05.2021 розд.10 «Перехідних положень» ЗК був доповнений п.24, що передбачає, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім чітко визначених законом виключень.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на них. Інші ділянки та землі, не сформовані у ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Іншими землями громада розпоряджатись не має, оскільки наступні землі не відносяться до комунальних землі:

які використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування;

оборони;

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

визначені в наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Між відмовами та помилками

Сама ж процедура оформлення ділянки, за словами К.Резникової, являє собою 4 прості кроки.

Для початку слід отримати дозвіл на розроблення документації із землеустрою. Для цього необхідно звернутися із клопотанням до органів місцевого самоврядування. До нього долучаються графічні матеріали де зазначено бажане місце розташування (викопіювання з ПКК) та її цільове призначення та погодження землекористувачем (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб).

Після цього приступаємо до розробки проекту землеустрою. Для цього звертаємось до землевпорядної організації та укладаємо договір про його розроблення.

Наступним кроком буде затвердження документації із землеустрою. Цей етап вирішується завдяки зверненню до місцевої ради для отримання рішення про затвердження проекту.

Нарешті, останньою сходинкою стане реєстрація права власності, яка відбувається шляхом звернення до Центру надання адміністративних послуг. Разом з ним подаються такі документи:

паспорт, РНОКПП;

рішення органів місцевого самоврядування про затвердження документації та передачу земельної ділянки;

витяг з Державного земельного кадастру; підтвердження оплати адміністративного збору.

Також спікер окреслила, які саме підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту виникають найчастіше. Це невідповідність: раніше розробленій землевпорядній документації; раніше розробленій містобудівній документації; місця розташування об’єктів вимогам нормативних актів.

Практичну частину вебінару лектор присвятила особливостям роботи з реєстром, кадастром та фондом документації із землеустрою. Як зазначила К.Резникова, важливим аспектом роботи є виправлення чисельних помилок в кадастрі, а саме:

помилкове розташування ділянок;

накладання не землі лісового фонду або на тверді контури;

дублювання даних в кадастрі, а також неякісної роботи землевпорядників.

Для того, аби виправити такі помилки, слід скористатись опцією «сповістити про помилку» та обрати тип помилки у формі зворотного зв’язку. Хоча ці помилки особливо «не заважають», поки у земельної ділянки є постійний власник. Проте у разі її продажу або здачі в оренду може виникнути «неприємний сюрприз».

Тож хоч адаптуватись під дисбаланс інтересів під час воєнного стану довелось швидко, адвокати сподіваються, що незабаром країні вдасться повернутись до звичного стану речей та того витку розвитку земельної реформи, на якій вона зупинилась у лютому.

Закон і Бізнес