Закон і Бізнес


Правовая помощь на карантине: юристы изучили последние изменения


06.04.2020 10:48
9140

В Украине вступил в силу Закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты, направленные на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (COVID-2019).


Упомянутым законом внесены изменения в УПК, КАС, ХПК, ГПК, а также в Хозяйственный, Гражданский кодексы, Кодекс законов о труде и ряд других нормативно-правовых актов. Ключевые новации для читателей издания «Закон и Бизнес» проанализировала адвокат АО «Barristers» Инна Тецкая:

Найбільше питань викликають зміни, які стосуються дистанційної участі сторін в судовому засіданні.

Зміни щодо відеоконференцій внесли до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу та Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України встановила особливий режим роботи судів України на період карантину шляхом введення певних обмежень, серед яких:

«… роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження…».

У Рішенні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики від 17 березня 2020 року про звернення до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину Комітет наголошує, що відповідно до статті 64 Основного Закону України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого карантину. Незважаючи на виклики, які стали перед судовою системою, вона має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення правосуддя з урахуванням положень щодо поновлення чи продовження процесуальних строків та використання інших процесуальних механізмів забезпечення прав громадян.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слід наголосити, що саме гарантія права на справедливий судовий розгляд (що гарантує ст. 6 Європейської конвенції і національне законодавство) і розгляд справи упродовж «розумного строку», підкреслює важливість того, що правосуддя повинне здійснюватися без затримок, які можуть підірвати його ефективність та довіру до нього.

Новели процесуального законодавства передбачають використання сторонами власних технічних засобів. Підтвердження особи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України».      

На перший погляд, законом чітко передбачено, що протягом дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто, комп’ютерів та інших пристроїв.

Однак, на практиці все виглядає інакше. Дане положення реалізувати практично неможливо.

Адже з огляду на те, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система наразі не функціонує (1 березня 2019 року в газеті «Голос України» від 01.03.2019 опубліковано повідомлення про відкликання Державною судовою адміністрацією України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» від 01.12.2018 щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщень судів унеможливлена.

Очевидним є той факт, що правова держава не може існувати без здійснення судочинства, навіть в такий короткий проміжок часу, як карантинні заходи.

Підсистема "Електронний суд" на даному етапі свого функціонування не має технічної можливості забезпечити проведення  засідань з використанням відео-зв’язку.

Отже, постає питання термінового розроблення відповідного модулю програми або використання альтернативних засобів, які б надали змогу всім учасникам судового процесу належним чином приймати участь в процесі здійснення правосуддя без нехтування приписами поводження під час карантину.

Наявність такої можливості значно підвищить оперативність розгляду судових справ, забезпечить право учасників справи надати суду власні пояснення по суті, зменшить навантаження суддів, модернізує судовий процес та, що найголовніше, убезпечить учасників судового процесу від поширення захворювання.

Тим паче, що для реалізації такого сервісу наявний базис у вигляді підсистеми "Електронний суд", а ідентифікувати представників сторін та отримати від останніх належним чином завірені документи можливо шляхом використання електронного цифрового підпису, використання якого передбачено ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Більш того законодавчі зміни, які б дали можливість говорити про дистанційну участь в судових засіданнях взагалі не стосуються КуПАП та КПК України.

Відразу ж згадується ст. 132-2 Конституції України, яка передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Виникає логічне запитання, чи може скластися ситуація, коли держава в такий складний період вибірково позбавляє громадян права на надання професійної правничої допомоги?

Нераціонально та деструктивно це виглядає на тлі змін до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення карантину.

Сьогодні місцеві суди активно почали накладати адміністративні стягнення за новою статтею КУпАП, а саме ст. 44-3, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. Особа, яка притягається до відповідальності за порушення правил карантину для захисту своїх прав та інтересів приймає участь в судовому засіданні і потенційно наражає на небезпеку себе та суд. Аналогічно можна говорити про залучення захисника.

  У цей же час карантинні заходи спрямовані на захист населення від поширення небезпечних хвороб шляхом скасування всіх масових заходів, встановлення заборон функціонування окремим суб’єктам господарювання. Це ж саме стосується особливого режиму роботи судів.

Тобто, посилення відповідальності виглядає необхідним, а внесення змін які б дозволили надавати правову допомогу особам яких притягують до такої відповідальності в безпечних умовах - не вбачається за потрібне.

У даній ситуації дії законотворчих органів виглядають як спроби вибірково та формально усунити прогалини в нормативних актах. Проте деякі прогалини просто ігноруються.

Якщо мова йде про кримінальний процес, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Адвокат має бути в суді та захищати права особи.  Проте, потрібно удатися до дрібниць, про які зараз замовчують. Як захисник може дістатися до суду, у разі відсутності власного транспорту?

Громадським транспортом? Очевидно що ні. Як пам’ятаємо рух громадським транспортом за спеціальними квитками дозволено лише окремим категоріям осіб, до переліку яких не входять особи, які надають правову допомогу. 

Варто звернути увагу, і на те, що в Україні діє вид державної гарантії як безоплатна правова допомога, де не кожний адвокат забезпечений власним транспортним засобом.

Отже реалії сьогодення такі: захисник за власні кошти має вирішувати питання як дістатися до суду та прийняти участь в судовому засіданні. Аналогічна ситуація склалася і з участю  в проведенні слідчих (процесуальних) дій, де присутність адвоката є необхідною.

Питання стосується скоріше за все не коштів та фінансових ресурсів, а нормотворчого процесу в державі.

Порушувати встановленні обмеження під час карантину заборонено, відповідальність посилено, зміни до законодавства внесено.

Все здавалося б спрямоване на те, щоб запобігти розповсюдженню інфекційних захворювань на території України, проте на даний час невирішеними залишається ряд питань. Ці питання стосуються дотримання основоположних прав та свобод громадян України, які держава має захищати.

Відтак, з метою запобігання поширення інфекційних захворювань, для безпечного проведення судових засідань необхідно негайно забезпечити технічну можливість сторонам та їх представникам брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду. 

Закон і Бізнес