Про спадщину на ТОТ, спадкодавців за кордоном і поважність причин, розповіла суддя ВС
Натисніть на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Якщо місце відкриття спадщини розташоване на непідконтрольній Україні території, то спадкоємець має право звертатися із заявою про прийняття спадщини в будь-якому місті на території України.
Про таку позицію Верховного Суду, висловленій у справі №638/7337/21, нагадала суддя Великої палати ВС Ольга Ступак під час вебінару «Спадкове право. Оновлена версія», інформує «Закон і Бізнес».
За її словами, в умовах воєнного стану особливої актуальності набули питання щодо відкриття та прийняття спадщини, зокрема щодо встановлення моменту виникнення права на спадщину.
Так, у постанові від 22.03.2023 у справі №463/6829/21-ц Касаційний цивільний суд навів висновок, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником із часу відкриття спадщини, а документом, що підтверджує право власності на спадкове майно, є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Як зауважила О.Ступак, сьогодні, коли значна кількість громадян України вимушено виїхала за кордон, частіше виникають проблеми з прийняттям спадщини за обставин, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, а до складу спадщини входять права на нерухоме майно, розміщене на території України. У такому разі для прийняття спадщини спадкоємець має звернутися з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцезнаходженням нерухомого майна в Україні. Такий висновок викладено в постанові об’єднаної палати КЦС від 13.03.2023 у справі №398/1796/20.
При цьому, як зазначено у постанові КЦС від 9.02.2022 у справі №709/769/19, чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв’язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування. В цьому контексті важливий саме зміст заяви про прийняття спадщини, а не спосіб її подання.
Стосовно строку для відкликання заяви про відмову від спадщини доповідачка наголосила, що така заява може бути відкликана протягом строку для прийняття спадщини. Законодавство не передбачає визначення додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом (постанова КЦС від 17.01.2022 у справі №932/5274/20).
Що стосується визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, О.Ступак нагадала, що незмінною позицією ВС є те, що підставою для визначення додаткового строку мають бути саме об’єктивні та непереборні обставини.
Наприклад, у постанові КЦС від 16.08.2023 у справі №758/13293/18 достатньою правовою підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини передусім наведена така обставини, як необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном. А в постанові КЦС від 13.03.2020 у справі №314/2550/17 наведено, що народження дитини незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними причинами та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із відповідною заявою.
Детальніше з відповідною судовою практикою можна ознайомитися з презентації О.Ступак.
Захід, організований видавництвом «ECUS», відбувся під патронатом ГО «Цивілістична платформа».