Коли можна зупинити продаж арештованого майна, уточнив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Зупинення продажу арештованого майна є спеціальним способом забезпечення, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
Таке уточнення зробила об’єднана палата Касаційного цивільного суду, залишаючи в силі попередні рішення у справі №757/22558/20, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, а також зняти арешт з неї, накладений у межах виконавчого провадження. Водночас подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити продаж арештованого майна.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив цю заяву. Натомість один із відповідачів подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ці рішення та відмовити у забезпеченні позову.
КЦС зазначив, що у п.5 ч.1 ст.150 ЦПК визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також він має з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позовним вимогам.
КГС констатував, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили заяву про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки). Адже позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно.
Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі. Зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
З огляду на викладене ОП КЦС уточнила висновки, викладені у постанові КЦС від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18 щодо застосування п.5 ч.1 ст.150 ЦПК, враховуючи, що безпосередньо обставини наведених справ (подібність) відрізняються. Адже в наведеній справі, на відміну від справи, яка переглядається, позов було заявлено боржником у виконавчому провадженні й власником спірного майна.